Письмовий твір -опис природи за картиною козача левада с. васильківського

я вважаю,що людству треба  оберігати природу тому,що вони її забруднювали, знищували ліси багато часу.

люди не помічають,як природа тускніє. все гине навкруги і не залишається навіть маленької надії,щоб наші послідуючи покоління її побачли такою  гарною,якою вона є.тому,що вонажива,як ми з вами ,і вона хворіє і помирає.якщо її не оберігати то вона загине і не буде радувати людське око і людині не  буде приємно знаходитись у такому середовищі.

отже, людям треба замислитись над своїми вчинками і виправляти свої помилки,оберігати рідну природу,  і перед тим,як щось робити, людина повинна замислитись над своїми діями і які наслідки можуть призвести до !

джміль [джміл'] 6 букв, 4 звуки (дж - один звук)

1. слово.2. наголос.3. склади: • відкриті; • закриті.4. фонетична транскрипція.5. букви і звуки.6. характеристика голосних звуків: • ненаголошений; • наголошений.7. характеристика приголосних звуків: • дзвінкі, глухі; • тверді, м’які, пом’якшені.8. кількість букв і звуків.джміль  — 1 склад, закритий.[джм’іл’]  дж [дж] — приголосний, дзвінкий, шиплячий, твердий; м [м’] — приголосний, пом’якшений; і [] — голосний, наголошений; л [л’] — приголосний, м’який; ь [–]5 букв, 4 звуки.

шанують-(шануйут')-7 букв,7 звуков.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.