Пересказ твору казка про хвилю та художник​

мене звати наталка. мені десять років, я навчаюсь у четвертому класі. родина у мене невеличка - я, мама і татусь. мою маму звуть (вставь ім'я мами), вона працює вчителем у школі. більш за все матуся полюбляє вирощувати квіти - вона їх пересаджує, поливає, вносить добрива. за це квіти їй віддячують й пишно цвітуть. мій тато, (вставь ім'я батька), працює водієм тролейбуса. у вільний час він любить ходити на полювання з рудим спаніелем чапіком. ми з татом завжди ємо матусі по господарству, а потім всі разом їдимо до лісу і там відпочиваємо. у нас дуже дружна сім'я. 

найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрості, - це ларош фуко. яким я бачу справжнього друга? передусім він має бути доброзичливим, привітним, чуйним - адже людям такі потрібні добро, безкорисливість, увага. справжній друг має бути хазяїном свого слова, мати сучасні погляди на життя, уміти відстоювати свою точку зору. ще я хочу, щоб людина, з якою я дружу, уміла поводитися в суспільстві і завжди залишалася самим собою. я хочу, щоб він поважав людську особистість, а тому завжди був поблажливим, м'яким і поступливим.якостей, які повинен мати справжній друг, дуже багато, але передусім він має бути дійсно справжнім, а не підробним.справжній друг той, який прийде на завжди. народна мудрість свідчить: «не май ста рублів, а май сто друзів». і це так точно сказано! адже людина, що не має друзів, як жебрак.

на мою думку дзвінок про замінування школи це злочин адже неможна вважати ткий вчинок невинним жартом.так звичайно почувши дзвінок про замінування школи учні зрадіють адже почнеться евакуація і не буде уроків.але одночасно це викличе і паніку під час якої хтось може постраждати.також почувши дзвінок про замінування школи навряд чи всі будуть дуже сміятися і радіти думаю це викличе тільки переляк.тому дзвінок про замінування школи це злочин.і не думаю що людину яка так вчинила похвалять і скажуть що він хороший жартівник скоріше за все його чекають недуже втішні наслідки.

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.