5. Визначити речення, у якому при дієприслівникові немає залежних слів. А Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти, сміючись
Б Лавина помчала, стрімко набираючи швидкість
В Відкривши очі, юнак ледве втямив, що лежить далеко внизу
Г Гарбузи й на вулицю, бувало, виглядали, деручись густими верболозовими та очеретяними

я цілком згоджуюсь з думкою,що загубленним є той час,який ми не використовуємо для навчання.на мою думку,для того, щоб чогось досягти в житті,потрібно вчитися.знання відкривають перед людиною великі можливості, сили протистояти негативним факторам,які оточують її.і навіть для того,щоб передати досвід наступним поколінням, треба самому мати міцні знання.

                          найбільшим дефіцитом для більшості з нас є саме час.тому ми повинні раціонально його використовувати,щоб не загубити жодноі скундочки,яка б могла знадобитися для набуття певного досвіду.

ответ: викручуватися.

одна земля, одна надія і сонечко на всіх одне, воно усіх теплом зігріє, воно нікого не мине. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать. приспів: а я бажаю вам добра, а я бажаю вам тепла, любові завтра і сьогодні. а я бажаю вам добра, щоб, наче сад, душа цвіла, щоб зорі падали в долоні. коли біда простягне руки, прийдуть печалі і жалі, згадай крізь терени розлуки, що є кохання на землі. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать.

                                                                            дружба.

    сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.

-так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.

-та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.

- та ми ж друзі! і тепер будемо завжди   один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.

  прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі!