Українська мова написати твір про улюблену справу розповідного характеру, у холодному стилі.

-привіт, миколо! -привіт, я чув, що ти подорожував? -так, тільки-но приїхали. дуже приємна подорож. а ти не збираєшся в мандри? -я нещодавно був, але зовсім недалеко. але все одно у мене залишилися незабутні враження, як у казці! -ну бувай, до скорої зустрічі! -бувай!

закінчилась осінь.випав пухкий сніг.він вкрив чорну землю пухнастим срібним килимом.які гарні дерева і кущі в сніговому уборі. в  лісі стоїть тиша.тепер можна ходити на лижах, бігати на ковзанах по свинцевому льоду.сіється з неба пухнастий сніг. звірі також не злякались крижаних морозів. білка в дуплі горішки гризе.заєць стрибає, гріється.сердиті морози на озерах мости будують.а рибам під дахом ще тепліше.

славне місто умань.славетне тим ,що воно має архітектурну історичну памятку україни дендропарк *софіївка*.на красу якого приїздять помилуватись люди не лише з україни,а й із інших куточків світу .дендропарк *софіївку* побудував князь потоцький на честь своєї коханої софії.умань красиве зелене місто ,яке гостино зустрічає усі своїх відвідувачів.я щаслива,що моє місто умань.

ось так я написав на таку собі ліричну тематику:

дивно тьохкала душа.

серце билось не згаса.

повен жарого стремління,

ладен знову я  до забутого вміння.

зародилося щось духмяне у мені.

таке щось гаряче і незбагненне,

немов думки нині весняні.

це чисте свято у мені одному,

вітерцем повіяло по полі чепурному,

по цій сонячній галяві,

там, де моя вірна, у небесній синеві,

неначе калинова святая стояла.

віночки  святкові начиняла.

дрібен зелен у її руках,

переплітався у кольорових стрічечках.

в'яже, моя

богом мені даная.