Прикрашаючи ялинку у нас був святковий настрій відредагувати речення щоб не змінилось слово прикрашаючи​

самоцвіт [самоцві'т]               вміння [вмін: а] 

[с] - приг,тв,глух,парн,                             [в] - приг,тв,дзв,парн

[а] - гол,ненагол                                       [м] - приг,непарн

[м] - приг,тв,непарн                                  [і] гол,нагол

[о] - гол,ненагол                                      [н: ] - приг,непарн,подв,м"як

[ц]   - приг,тв,                                           [а] - гол,ненагол

[в]- приг,тв,дзвін,парн

[і]-гол,нагол

[т]   приг,тв,непарн

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

- олю, мені прибрати в хаті.

- гаразд мамо.

- я буду мити підлогу, а ти повитирай пил з вікон.

- гаразд, а можна я ще поллю квіти?

- звичайно олю.

- дякую матусю.

- я повитирала вікна.

- молодець донечко.

- зараз я поллю квіти.

через 10 хвилин:

- мамо я полила квіти, що можна зробити ще?

- дякую доню, але далі я сама все зроблю. іди відпочивай.

- добре. піду почитаю книгу.

через 1 годину:

  - олю йди мені мити посуд.

- гаразд мамо, а що робити?

- я буду мити тарілки, а ти будеш їх витирати.

- добре. починаємо.

коли помили тарілки:

- все донечко, далі я все зроблю сама. дякую, що мені з хатньою роботою.

- добре я піду дивитися телевізор. мамо мені було не важко тобі . бо я тебе люблю!

1.гостинність — народна традиція з любов’ю та повагою приймати і частувати гостей

2.гостинність - це турбота, виявлена по відношенню до гостя,або до клієнта (в ресторані, чи кафе)