1. У якому рядку допущено помилку в групах приголосних? A) Якісний, пристрасний, розіелании, лісний
Б) Випускний, тижневий, нещасний кісники:
В) Авантюриський, артистці, чесно, кiстлявий
Г)Хруснути, шістсот, студентський, компостний​

мабуть, це питання слід пов'язати із отим вічним питанням дорослих накшталт «яким ти хочеш стати, коли подорослішаєш? » або «ким мрієш бути? ». у молодших класах, коли мене це діставало це питання, я відповідав, шо моя мрія — бути таким, як карабас-барабас або бармалей. але то було усе несерйозно і необмірковано. згодом трапився випадок, який примусив мене замислитися над цим питанням. я посварився з усіма своїми друзями. спочатку ходив «півнем», високо задравши носа і зухвало думав, що вони без мене і дня не зможуть прожити. чомусь я тоді так думав. але згодом мій ніс якось сам став опускатися, я ходив похнюплений, життя нічим не тішило. батьки відразу відчули, що у мене неприємності. одного разу батько зайшов до моєї кімнати на хвилинку щось попросити, затримався на годину. з тієї розмови я багато чого зрозумів, переоцінив себе і свою поведінку й замислився, чому мене покинули друзі? мабуть, причина у мені. я дивився на батька і хотів бути таким, як він. мій батько — посадова особа. у нього поставлений голос, його завжди приємно і цікаво слухати. він знає так багато! на день народження тата з ранку і до вечора телефон не замовкає. а за столом лунають вітання, подяки, слова поваги і любові. моя мама часто говорить, що вона не уявляє своє життя без батька. я так хочу бути таким, як батько, — щирим, відвертим, простим у сім'ї і з друзями, на роботі професійним, компетентним і справедливим, і взагалі доброю людиною. невдовзі після тієї розмови я помирився з друзями. з тих пір ми жодного разу не сварилися, і тепер наша дружба стала міцнішою. а ще у цьому році мене обрали за старосту класу (хоча раніше і квіти не довіряли у моє але на цьому я не зупиняюся, а постійно працюю над собою, щоб колись і мій син пишався мною.

    - здраствуй, бі - заговорив з білочкою фросею зайчик

    - привіт,приві- відповіла вона йому.

    - я таке бачив,таке - з метушнею промовив зайчик

    - що таке? ?

    - я бачив мандрівку кленового

    - а хіба це цікаво? ? - запитала білочку,крутячи своїм пухнастим хвостиком

      -ще й тільки іду я в лісі,бачу клен росте,старий,старий. відірвався від нього листочок. ось і клен попрохав мене щоб я прослідкував куди він полетить. біжу,біжу за ним,а він сів прямо в озеро! якось я вже би пішов додому,але все ж таки кле я колоду, і хутчіш за листочком! а він бач який хитрий,в нору до тітки соні заліз. а вона як раз спала! не хотілось меня її будити, але ятихенько узяв гілочку і дістав листка! думав усе,спіймав і зараз віднесу кленові,а він нахаба щей дуж побіг від мене! уже дивлюсь в лапках лисиці,як я тоді перелякався,але лисиця шмургнула його на землю,вже мала мене їсти,а я його зловил все ж таки і побіг до старого

- який ти бач яка мандрівка в листка вийшла! - відповіла білочка. 

я прийшов до лісу рано навесні, коли ще в низинах лежав сніг. і побачив маленьку ніжну квіточку, яка невідомо як пробилась крізь шар мерзлого грунту." хто ти, люба? "-спитав я її. а вона лиш мовчала та хиталася на вітру. підказали через сон дерева : " це -пролісок. він один прокинувся у таку   холоднечу."  

  я нахилився ще нижче до незрозумілої синьої квітки. і почув : " сонечко, грій дужче, бо холодно мені. весно, я чекаю тебе. моїх брати і сестри вже простелили тобі доріжки у лісі, щоб ти не заблукала." 

виявляється. що ця маленька мужня рослинка зустрічає весну. я вклонився їй і прошепотів : "дякую, небесна квітка, що не злякалася ні зими, ні морозу! " 

жили собі троє нерозлучних друзів.- а чи не полетіти нам у ракеті на місяць? - запропонував "- а й справді давайте полетимо на місяць! подивимося на нього, а ще й побачимо який насправді космос. - сказав сашко.- давайте. - погодився андрій.вони побудували ракету. гарну і велику. і вони стали прощатися з усіма і сідати у ракету.дівчатка махали їм хустинками. вони хоті, щоб хлопчики скоріше повернулись назад, бо вони за них дуже хвилювалися.через декілька днів вони повернулись і розповіли де вони були, де спали і все інше. вони були дуже раді що побачили таке. а дівчатка їх дочекалися і були дуже раді, що вони повернулися.

это мое старое решение! я не ! в обсуждение смотрите !