Твір на тему Думки та почуття, викликані поезією Ф.І. Тютчева та А. А. Фета.​

горобець- це прудкий птах , так и слово якщо випустеш то не впимаэш

якби всі українці були як одна сім'я,всi б одне про одного.кожен би тому хто бiля нього.у важку хвилину був би помiчником,наприклад: братом для сестри,або батьком для дитини,або мати для маляти.як i у кожної родини була б кожної хвилини,як вдень так i вночi.вони б сходились на поради для їхньої сiм'ї.i користувалися б цими як було б це у своїй родинi.отак би й було,якби всі українці були як одна сім'!

у нашому дворі росте багато дерев. великі і малі, крислаті і тоненькі, могутні і тендітні. та більш за все мою увагу   є ніжна березка. на дворі зима, а вона, така маленька і непомітна, відчайдушно боретья з холодом. поерпи маленька, скоро прийде весна і станеш ти знов красунею. адже всім відомо, як змінюються берези навесні. гілочки вкриваються свіженькими листочками, гарно відтіняючи білий тендітний стовбур. зявляються нові тендітні сережки, якими все дерево вкривається, неначе чудовими коштовностями. і почнуть до дерева прилітати пташки, доповнюючи своїм весняним співом чудове творіння весни. так, березочко, скоро будеш ти красунею. але зараз зима, тож потерпи..

озера залиті світлом сонця.розчервонілий він сидить біля вікна.бринить живою радістю ліс,сповнений співом солов"я.знесилений,пригнічений,василь опускається на землю.синіють,покриті вічним снігом.високі гори.