Запишіть слова в дві колонки: в першу ті, в яких є спрощення приголосних, в другу – в яких його немає.

Безшелес…но, корис…но, шіс…надцять, заздріс…ний, безжаліс…ний,

хвас…ливий, улес…ливий, віс…ник, виїз…ний, капос…ний, звіс…но,

облас…ний, аванпос…ний, зліс…ний, балас…ний, перехрест…ний,

якіс…ний, доблес…ний, форпос…ний, хворос…няк.

природу потрібно оберігати, тому що ,все в ній зв*язано. аби не було дерев- не було б повітря.аби не було болот не було б і річок. тому що ми частина природи. природу потрібно берегти, тому що без природи не було б такого   прекрасного та барвистого життя.

бережіть природу!  

украина - большая семья. нужно, чтобы все украинцы поняли, что мы одна семья. у нас красивые  язык и культура. когда мы все будем добрыми, вежливыми и жить в любви друг к другу, то у нас будет счастливая семья украинцев. тогда у нас будет крепкое государство.

якби всі українці були як одна сім'я,всi б одне про одного.кожен би тому хто бiля нього.у важку хвилину був би помiчником,наприклад: братом для сестри,або батьком для дитини,або мати для маляти.як i у кожної родини була б кожної хвилини,як вдень так i вночi.вони б сходились на поради для їхньої сiм'ї.i користувалися б цими як було б це у своїй родинi.отак би й було,якби всі українці були як одна сім'!

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.