5. Ставити кому між частинами складносурядного речення не потрібно в рядку (розділові знаки пропущено)
A Biд ставу дівчатко біжить до межі і стоїть на порозі усміхнена мати.
БУ високості тремтів срібний птах і симфонія сонця дзвеніла!
В Яблуко до долу струсять віти і воно вже в кроні не засяє.
гCiяє у росах сріблясте проміння і сіється листя в гулке безгоміння.
Unna​

навесні відмічається багато різних , чудових і веселих свят. візьмемо ,наприклад ,весну цього року. свято воскресіння госоднєго . це дуже яскраве свято крашанки і писанки різних кольорів і розписів , пасха на столі усьому голова і настрій гарний .

1 травня це день працівників . з року в рік прості люди відмічають його по-соєму. хтось іде на природу, а хтось залишається вдома і святкує його зі своєю родиною.

а взагалі усі свята по-своєму гарні!

      1)    вітер січе в обличчя. намело снігу. важкувато стало жити на світі пташкам, що зимують у нас. але вони не дуже журяться. весело цвірінькуючи,хвилясто пролетіла зграйка жвавих красунів-щигликів,чижів і коноплянок. помчали десь на лопухах, вільхаї чи берізках поснідати насіннячком.   2)   а яке гарне деревце горобини! ніби його прикрасили ,як новорічну ялинку. чудові,спокійні червоногруді снігурі обсипали його і ягідками ласують.   3)   до чого ж красиві пташки! це наші зимові гості. вони прилітають до нас гостювати та поласувати смачними горобин .       1,2,3-це обзаці

    вишивка-один з видів мистецтва,який цінується в україннців з давніх-давен.вишивкою прикрашають ріні речі: рушники,одяг,серветки,постільну білизну,скатертини,ковдри,подушки і килими.а які красиві вишиті ікони!                                                               за вишивкою стоїть багатовікова історія українського народу.з орнаментом у вишивці пов'язані образи добра,краси і оберегу.жінки і чоловіки свято шанували одяг,а особливо вишиту сорочку.                                                                                           минають роки,змінюється мода,але ніщо не затьмаритькраси вишитихречей. давайте пам'ятати про звичаї нашого народу і продовжувати їх!

на дворі було тепло. на даху, гарно зігріваючись на сонечку дрімав лінивий кіт. аж геть, стався гомін та гвалт. хтось сварився, хтось сперечався. потихеньку кіт відкриває одне око і бачить бійку сірих грязних горобців. 

- "я сміливіший! "-мовить один. 

-"ні! я сміливіший і хоробрий! - каже другий.

не довго думаючи кіт миттєво стрибнув, захвативши хвальків в охапку. та пощастило малюкам горобцям, врятувались від зубів, але ж залишились без хвостів.

  отак малята. треба так у світі жити, щоб тебе цінували не за словами, а за ділами!