Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами. я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.
Ответ дал: Гость
сум - сумний - сумувати; дружба - дружний - дружити; старiсть - старий - старіти; молодь- молодий - молодіти.
Ответ дал: Гость
ось і прийшла довгоочікувана зима. перший зимовий місяць був безсніжним, нехолодним. та після нового року усе змінилося. пішов білий, пухнастий,мокрий сніг. він не просто йшов, а сипав цілими днями, ночами, неділями.температура повітря повільно знижувалася і стало дуже холодно. бідні пташки, звірі, дерева мерзли від морозу. вони з нетерпінням чекали на теплі, ласкаві, яскраві промінці зимового сонця. і мріяли по приход молодої, ранньої, веселої весни.
Популярные вопросы