Уяви що ти опинився перед Охом щоб ти зробив

у кожної людини дуже багато справ. і якщо вона не виконала  її   вчасно, то втратила  свій дорогоцінний час. а часом треба дорожити. тому що на наступний день справ буде ще більше. і їй  буде шкода втраченого часу. а згаяний час вже не можна повернути. наприклад  я,використовую кожну вільну хвилину з користю і намагаюся не відкладати роботу на завтра.

це відбулося в другому класі, коли ми з подругою поверталися зі школи додому.ми почули як хтось жалібно нявкає, а коли обернулися, то побачили: на дереві сидить кішка і не може злізти. я запропонувала подрузі, щоб ми зняли її з дерева, але вона відмовилася, сказавши: " навіщо вона тобі потрібна, вона ж не твоя."краще підемо додому. а кішку хтось зніме.але я полізла на дерево. кішка залізла так високо, що я ледве її дістала. через цей випадок я посварилася зі своєю подругою.  коли я прийшла додому, мама, побачивши, що в мене порвана куртка, стала лаяти мене.та коли я розповіла їй, що врятувала кішку, вона мене похвалила.  потрібно любити і всім беззахисним тваринам, а не тільки своїм!

із діалекту закарпатських лірників:

святково вдягнений терпелюк (парубок) йшов по вулиці.

тарандій (горобець) завзято дзьобав горіх.

на вікні красувалася чарівної краси бабувка (лялька).

хлопець уважно   гадкував (пильнував) за тим, що відбувалося надворі.

інколи до них заходив боярин.   моя прабабуся розповідала мені про те, як вона з матір'ю на панщину ходила. його дружина була непереможньою. дуже давно гаківниця була зброєю   запоріжських козаків.

це ж залежить від людини, погодьтеся. для когось і потопаючу людину врятувати — не подвиг. а іншому подолати власні лінощі та взятися за пилососа вже за щастя, і здається, ніби подібні дії заслуговують гарненького ордена з стрічечками! а може воно і справді так? і немає, до речі, нічого смішного. навіть і такі подвиги мають мати місце у повсякденні. бо можна ж взагалі вирішити, що життя без подвигів можливе. і тоді не буде ніякої мотивації братися за того пилососа. особливо, якщо всі навколо не хочуть визнавати значущості цього локального вчинку! ; )) цей вчинок можна вважати подвигом. втім, гуглянці, якщо ви вчинили щось епохальне, а ніхто не поспішає це визнати — не засмучуйтесь. прийде час і вас оцінять, а поки що… спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, так що приймайтесь за власне винагородження! ; ) як ви це зробите — то вже діло ваше. може тортик купите, може нову одежину. а може замахнетеся на нові добрі вчинки і подвиги? ! ; )