Письмовий твір роздум у художньому стилі на тему ''який вчинок можна вважати героїчним'' НЕ З ІНТЕРНЕТУ

    якось до мене підійшла сестричка і запитала: "а навіщо берегти природу? ". я їй і пояснила, що природа - це наше життя. якщо не доглядани за нею, вона зникне, а незабаром зникнемо і ми.

      для мене природа - це усе! я полюбляю ввечері прогулюватися вулицями міста і милуватися зеленою красою. доречі, ви тільки подумайте, а якщо не буде природи, тоді чим ми зможемо пишатися? чим милуватися?

      я , що кожний з нас розуміє це і раджу кожнуму запитати себе: "а що я роблю для того, аби вберегти природу? " 

,,один за всіх-всі за одного! ``,-цей вислів ми чуємо всього життя.він має глубокий зміст.

  коли ми беремо участь у командних змаганнях,то розуміємо,як важливо підтримувати одне одного,щоб досягти спільної мети.така команда буде одним цілим.в житті важливо мати справжніх друзів,які поважатимуть тебе, у скрутну хвилину.

  людина,яка має друзів зрозуміє зміст цього вислову.

мова — це характер і духовна могутність народу. саме він дає їй силу й красу. у своїх піснях він творить зразки неперевершеної поезії, а його генії і таланти високо підносять авторитет рідного слова, вплітаючи у вінок своєї культури найкрасивіші троянди. отакі квіти вплели в той вінок і т. г. шевченко, і леся українка, і олександр довженко, і олесь гончар та інші генії українського народу. нас, українців, знають інші народи по безсмертних творах наших співвітчизників. краса українських народних пісень давно до себе увагу видатних знавців фольклору і в нас на батьківщині, і за її межами. один з російських письменників натхненно сказав про українське слово: "українська музика та поезія є найрозкішніша, найзапашніша з усіх гілок світової народної творчості". саме українські думи передавалися національними гомерами-кобзарями, які дивують розмахом козацької відваги. на високості людського духу підносить мову рідної україни геній тараса шевченка. у його творах легко і природно звучить слово. я пишаюсь і плекаю кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших предків. треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим.

якщо б я був інспектором даї, то старанно слідкував би за всіма учасниками руху. вчив би школярів та дорослих виконувати правила переходу проїзджої частини. водіям   не дозволяв порушувати правил. на початку було б багато незадоволених, але потім вони б зрозуміли, що так дороги стали безпечнішими і штрафів на багато менше. я   нізащо не брав би хабарів, бо тоді всі пригоди на моїй ділянці не давали б мені спокою. коли людина знає, що інколи можна порушувати правила, то вона починає це робити часто. 

, я б зміг бути гарним інспектором даї.