жила-була пташка. вона дуже любила гратися під сонцем у лісі. одного сонячного дня, коли вона була дуже захоплена грою з своїми птахами-друзями вона побачила зайчика, який попав у пастку мисливця. заєць благав її йому, але тільки одна вона йому . її друзі не хотіли зайчику, та ще й ображали його. бідний зайчик вже плакав коли до нього прилетіла пташечка. вона сама хотіла йому , але вона була дуже слабка і не могла нічим . потім вона полетіла до людських осель і прохала людей бідному зайчику. ніхто з людей не хотів тратити свій час на якогось безглуздого і неуважного зайця. але один хлопчик тарас пішов за пташкою і допоміг зайчику вибратися із біди. через три дні зайчик прийшов в гості до пташки і подякував їй, за те що вона йому вибратися із пастки мисливця. вони ще довго гралися з зайчиком і назавжди залишиль друзями.
Ответ дал: Гость
ця картина була дуже красивою.василь климик дуже виразно передав відчуття природи.
Ответ дал: Гость
я люблю бувати біля річки, тому що я захоплююсь неповторним пейзажем. влітку все зелено зелено, чути як дзюрчить вода, і пташки виспівуюють свої улюблені сонети.весно можна насолоджуватись, тим як все розцвітає, неначе дивишся на зародження нового життя, природа не мовби починає лишень свої перші вдихи свіжого повітря.осінь вабить своїми барвами, водиця вже холодна, і готується до того, що скоро стане льодом. листочки легко і на воду немов кораблики і відпливають з течією. а зимою все тихо, все спить вода замерзла, і закутана в легкий килимок із снігу, а деревцята вкриті покривалами інію.ну як можна не любити таку красу, що вабить до себе завжди! ?
Популярные вопросы