Установи зв'язок між членами речення за до питань.
Речення: у лісі виструнчилися рядочками маслюки

школа - місце де учні проводять більшу частину дня. школи бувають різні сільскі або місцеві. елітні або прості. в кожній школі вчаться різна кількість дітей. десь більше п'ятиста а десь менше ста. я що не важлива кількість учнів , а їхні успіхи. на місцеві або обласні олімпіади посилають одиниці учнів і їхні перемоги приносять славу школі , як закладу який їх виховав. також і в спорті. лише один спортсмен стає чемпіоном але його слава освітлює весь педагогічний колектив  який виховав таку людину.

й чим більше перемог окремих учнів тим більше престижу набуває школа.

- олю, мені прибрати в хаті.

- гаразд мамо.

- я буду мити підлогу, а ти повитирай пил з вікон.

- гаразд, а можна я ще поллю квіти?

- звичайно олю.

- дякую матусю.

- я повитирала вікна.

- молодець донечко.

- зараз я поллю квіти.

через 10 хвилин:

- мамо я полила квіти, що можна зробити ще?

- дякую доню, але далі я сама все зроблю. іди відпочивай.

- добре. піду почитаю книгу.

через 1 годину:

  - олю йди мені мити посуд.

- гаразд мамо, а що робити?

- я буду мити тарілки, а ти будеш їх витирати.

- добре. починаємо.

коли помили тарілки:

- все донечко, далі я все зроблю сама. дякую, що мені з хатньою роботою.

- добре я піду дивитися телевізор. мамо мені було не важко тобі . бо я тебе люблю!

чи потрібно читати книжки?

читання – це одна з радостей життя. ця радість полягає у тому, що читаючи книгу, переживаєш усі події разом з її героями, немов переносишся у інший світ, стаєш свідком цікавих та захоплюючих подій, ситуацій, до яких портапляють герої, уявляєш їх , яке може дуже сильно відрізнятися від нашого… 

окрім того, читання розвиває нас. завдяки книзі ми стаємо мудрішими, набуваємо життєвий досвід. а освітні книжки є для нас джерелом знань у всіх галузях життя. 

для мене читання - одне з улюблених захоплень дитинства. ще маленькою я дуже любила слухати, як бабуся або мама читали мені казки, а потім моя уява малювала образи головних героїв у моїх снах та мріях. 

у епоху нових відкриттів, коли технологічний прогрес дійшов до вищої точки і існує багато екранізацій відомих літературних творів, книга все одно залишається чимось дивовижним. і фільми не можеть нам її замінити, а, можливо, лише доповнити. 

отже, читати книги треба не лише тому, що вони збагачують наші знання, а й тому що книга - це наша духовність.

на дуже далекій півночі, де зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було снігове містечко.а чого снігове? бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.та їм зовсім не було холодно.щоб зігрітися, вони пили тепле какао.а вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.для цього дід мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. а снігові люди у знак подяки дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.вони навіть влаштували собі велику майстерню. саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.так тривало багато років, поки одного разу напередодні нового року не трапилась біда - дід мороз захворів. і не просто захворів, а взагалі залишився без сил.а сталось так тому, що діти забули про новий рік і не написали листів з бажаними подарунками.тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.снігові люди не знали, чим діду морозу.аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про новий рік, діда мороза і подарунки.мешканці міста працювали кілька днів. вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. адже всі забули, що свята наближаються.пора писати діду морозу листи з проханням про подаруночки! ось так дівчатка і хлопчики згадали про новий рік. а посланців діда мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.а в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.так, мабуть, і зараз відбувається.