А Потоцький знає, чим закінчиться та нерозумна затія гарячих голів, і не піде за ними (Я. Стецюк).
Б Не можна відгородити китайською стіною працю від гри (В. Сухомлинський).
В Лиха година вигнала мене з батькового двору й пустила по світу бурлачкою (І.Нечуй-Левицький).
Г Тут же працюють вперто і довго, від зорі до зорі, на вітрі-суховії, під палючим промінням сонця (О. Довженко).
Д Нас не проведеш на полові, ми стріляні горобці (Р.Іваничук).
1. Підмет.
2. Присудок.
3. Додаток.
4. Обставина.
5. Прикладка.
6. Означення.

про - префікс

хід - корень

н - суфікс

ий- закінчення

прохідний - прохід, хід

“дружба — главное чудо всегда, сто открытий для всех нас таящее. и любая беда — не беда, если рядом друзья настоящие! ”

в дружном коллективе видят не только и не столько недостатки, а главное, видят достоинства друг друга.

давайте поучимся замечать хорошее (положительное) у своих одноклассников. а вам в этом “волшебный стул”.

на “волшебный стул” приглашается один из участников игры: как только он садится, “высвечиваются” и становятся очевидными только все его достоинства; присутствующие рассказывают о том, что видят их глаза: называют качества (умный, добрый, ; поведенческие характеристики (он всегда , к нему можно обратиться с ; говорят о внешних достоинствах, например: красивые волосы.

(“волшебный стул” позволяет говорить о товарище как бы со стороны, придает элемент таинственности игре, на ребенка смотрят как бы впервые.

эти детям обрести уверенность в себе, позволяют осознать себя как носителя достоинств, изменяют положение ребенка в классе, переориентируют внимание детей с “недостатков” на “достоинства”).

-привіт, миколо! -привіт, я чув, що ти подорожував? -так, тільки-но приїхали. дуже приємна подорож. а ти не збираєшся в мандри? -я нещодавно був, але зовсім недалеко. але все одно у мене залишилися незабутні враження, як у казці! -ну бувай, до скорої зустрічі! -бувай!

нема сьогодні соловейка!

соловейка треба попрохати щоб він саяпівав.

чому соловейка так всі люблять?

я думаю нормально