Синтаксичний розбір речення: "Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під низькою оселею осміхнулися"

безмежна сила книги. без неї людина слiпа. книга вiдкриває перед людьми великий свiт. протягом усього жиiття ми звертаємося до книжки. згадайте свою улюблену першу книжечку, коли ще ви були зовсiм малень-кими i не вмiли читати, а вже iз задоволенням розглядали малюнки, впiзнавали улюблених героїв, складали про них цiкавi iсторiї.

і коли вже навчилися читати,— масте змогу самi поринути у захоплюючий свiт книг. тому, що книги — вашi друзi. вони здатнi викликати великi почуття, глибокі переживання.

— як ви думаєте, чи завжди iснували книги?

— давним-давно книг не було на землi, люди не вмiли ні читати, нi писати. а для того, щоб передавати iнформацiю, вони малювали малюнки на стiнах печер. пізніше люди почали писати на глинi, яку потiм сушили та випалювали на вогнi. проте, такi «книжки» були дуже важкими i незручними. згодом люди навчилися робити книги з тонкої телячої шкiри. на виготовлення такої книги потрiбнi були шкури з цiлої череди телят. тому такi книги були дуже дорогими i їх могли собi купити тiльки багатi люди. отже, потрiбно було шукати дешевий та простий матерiал для книг.

в африцi вздовж рiчок є густi заростi болотяної рослини папiрусу. спочатку його використовували лише на будiвництвi. а згодом додумались так обробляти волокна рослин, що почали виготовляти з них папiр. вiдтодi з’явилися сувої з папiрусу. писати на них було зручно, але через декiлька років такий сувiй ламався та розсипався.

справжнiй папiр, на якому пишуть i сьогоднi, люди навчилися виготовляти двi тисячi рокiв тому. першi книги були рукописними, тому одну книжку часом писали по кiлька рокiв.

за часiв київськоi русi князь володимир святославович вiдкривав школи, спецiальнi майстернi, де переписували книги. а за часiв князя ярослава мудрого у києві при софiївському соборi була заснована перша у київськiй русi бiблiотека.

у хiii столiттi в європi навчилися виготовляти папiр. в серединixiv  столiтгя в нiмеччинi запрацював перший  у європi друкарський верстат майстра йоганна гутенберга. вiдтодi друкарнi з’явилися в iнших країнах.

першодрукарем в українi був іван федоров. за своє життя вiн видрукував лише кiлька книжок. серед яких є i перший слов’янський «буквар».

ось така iсторiя виникнення книги. тепер книга — всюди поруч iз нами. вона — ваш друг i порадник.

я так розумію це прислів'я: птах цінує своє гніздо, оскільки він його сам зробив. кожній людині   мила своя сторона. на рідній землі людина почувається господарем. тут вона наполегливо трудиться, отримує задоволення від життя. на чужині людина завжди почувається незатишно, залишається чужою, сумує за своєю домівкою. там вона ніколи не почуватиметься вільною та щасливою. їй не вистачає тепла рідного дому, друзів. лише рідна земля дарує кожному з нас впевненість у собі.   любіть свій рідний край,свою землю!

що може дати богатство? їжу, прикраси, тимчасову повагу оточуючих, точніше їх острах, а частіше за   все заздріч та велику кількість недоброзичливих. людина починає не довіряти , боятися втратити все, що має, часто втрачає сон та душевний спокій. чиста радість, щастя та любов буває зникає назавжди.

  і лише в праці, яка відповідає її нахилам та покликанню, людина може знайти стежку свого життя та щастя. робити те, що приносить задоволення тобі   та іншим - що краще за це? гарно виконанні обов"язки приносять справжню, непідробну повагу оточуючих. іншим, відчуваєш, що потрібен цьому світові, що недарма живеш. але коли ця робота ще й тобі приносить й   задоволення, бо вона саме те, що відповідає твоїй натурі, характеру і найголовніше - покликанню!

  але не можна забувати про те, що ніяке покликання не зможе проявитися в лінощах, вони здатні задавити будь-які   починання та таланти.

  шукайти себе, не лінуйтися працювати на совість, і тоді щастя та радість від працьовитого життя принесе свої плоди вам у любові, повазі та заможності!  

                    вибач часу не це тобі хоть трішки

1) установлення контакту із співрозмовником  

2) початок розмови;

3) розвиток теми (реакція співрозмовника + репліки); кінцівка розмови.