У складних реченнях можуть бути поєднані різні види звязку, а саме

з раннього дитинства нас вчать завжди говорити правду, поважати працю. правдива людина намагається не робити поганих  вчинків, яких їй довелося б соромитися..і потім приховувати від батьків і друзів. всім відомо, що «шило в мішку не сховаєш». так і правда - десь випливе. і людині буде соромно за брехню, з нього будуть сміятися. тому треба намагатися відповідати за свої слова і погані вчинки. чесна людина завжди викликає повагу, тому що вона ніколи не обманює. а брешуть тільки труси і невиховані люді. висновок такий: треба говорити завжди тільки правду.

. до маминого дня народження ми з бабусею вирішили підготувати для неї сюрприз. у новенький ящик насипали придбаного в магазині «садівник» ґрунту й висадили розсаду айстр сорту «міледі». майбутню «клумбу» прилаштували на кухонному підвіконні, адже там завжди сонячно. знаєте, що було найважче? не допустити, щоб мама ту розсаду побачила. коли мама прямувала до кухні, брат сергійко відволікав її увагу розмовами, а я у цю мить героїчно затуляла підвіконня собою. бабуся справно поливала зелені кущики, а ми з братом раз на тиждень «підгодовували» їх мінеральними добривами. як ми переживали, щоб квіти не захворіли на свої квіткові недуги! скільки книжок про рослини прочитали! яка це була радість — подарувати мамі квіти не куплені, а вирощені й випещені власними рукам

в одному місті живуть троє діточок - алінка-малінка, катеринка-картинка та марішка-малишка. дружба їх почалась ще з дитинства, коли вони втрьох одну на всіх гойдали колиску з іграшкою-немовлям. і ось восени всі вони пішли до школи, але кожна в свою. і так сумно це їм здалося, що кожного дня з нетерпінням вони чекали одна на одну во дворі свого дома. і не минало дня щоб вони не зустрілися, та не розповіли усі пригоди за день у школі. одного разу алінка-малінка війшла у двір з маленькою собацею. дівчата брали їі у руки и гладили по черзі. відтепер у їхній компанії стало на одного друга більше. катеринка-картинка того ж вечора почала прохати батьків про собачку або кішечку. і марішка-малишка вмовляла своїх батьків подарувати їй яку-небудь тваринку. але нічого не змінилося. так и гуляли вон в-чотирьох, кожного дня. а не забаром прийшла зима. після занять не так вже й часто стали вони зустрічатися, все рідше це вдавалось всім трьом дівчаткам . та одного разу, після нового року на зимових канікулах вони зателефонували одна одній щоб поздоровити зі святом друг друга  і дизналися приємних новин - обом дівчаткам подарували тваринку. катеринці - собачку , а маринці - кішечку. і тоді дівчата домовились - як тільки на вулиці стане тепліше, обов,язково гулятимуть зі своїми тваринками разом. так в них з,явилась ще й твариннам компанія нерозлучних друзів.

вчора я відвідав художній музей. мені там дуже картини видатних українських художників та художниць. там я побачив і зрозумів картини, зрозумів те що хотіли передати нам художники малюючи їх. мене дуже надихнула вся краса побаченого моїми очима. я впевнений, що це була найкраща подорож до музею у місті львові. ще я відвідав багато музей і у дуже гарному і старовинному   місті житомирі, і в музеї лесі українки у місті новоград-волинський. всі три музея мені дуже . найбільше мене вразило те, як автори всіх картин, всіх витворів хотіли дати нам маленьку спогадку,   про життя людей у давніх часах і надихнути нас на зберігання природи і краси нашого гарного українського життя!