Письмовий твір розповідного характеру з елементами роздуму в художньому стилі з використанням займенників, що належать до різних розрядів. Теми на вибір: "Що я роблю для здійснення своєї мрії

у нашому місті багато модних магазинів, салонів, де можна одягтися з голови до ніг (якщо, звичайно, є гроші) і виглядати сучасно. можна зробити стильну зачіску — і ти начебто ідеш у ногу з часом. але я не випадково написав «начебто». усе це тільки зовнішній бік справи. звичайно, елегантно одягнена, доглянута людина є до себе увагу оточуючих. однак тільки грамотна мова, вміння вести розмову відразу ж дадуть твоєму співрозмовнику зрозуміти, що він має справу не з пустою, а дійсно із сучасною людиною, яка знає собі ціну. а ці якості в магазині, або відвідуючи перукарню, на жаль, не придбаєш.сучасна людина — це стан душі, мислення. воно досягається шляхом завзятого навчання, роботи над собою. зрозуміло, що духовність сучасної людини закладається в школі. саме тут вона одержує перші знання і уявлення про життя.деякі мої однолітки вже зараз знають, ким би вони хотіли бути. вони вивчають іноземні мови, комп'ютер, багато читають. і, звичайно, чимало часу проводять у спортзалі. я думаю, ті, хто прагне відкрити для себе щось нове, і є сучасні люди.

коли я стану батьком, то буду любити і поважати своїх дітей.я вважаю, що батьки повинні виховати не слухняну дитину, а самостійну та сильну духом дорослу людину.  

  я буду багато часу витрачати на своїх дітей. а якщо втомлюся, то хоча б поговорю з ними про їхні проблеми та негаразди. знаю, що це дуже важко, але й край необхідне. разом з сином будемо майструвати і лагодити хатнє та його іграшки. чим доросліше він буде ставати, тим більше часу ми зможемо проводити разом. але своб професію він обере сам.

  а якщо   буде донька, я буду займатися з нею спортом, щоб вона змогла себе захистити і без моєї . наприклад, будемо разом ходити до секції карате.

  я сподіваюся, що зможу стати гарним батьком для своїх дітей. 

(в и ш н' а)

( л' у д и )

(с и н' е)

мова - це найцінніший скарб, її не можна ні з чим зрівняти. вона це джерело, яке ллється в наші світлі голови і втамовує нашу розумову спрагу.завдяки мові ми спілкуємося, за неї ми пристосовуємось до сьогоднішнього життя. словом можна вознести до небес, словом можна також і вбити. недарма кажуть "слово не горобець - вилетить не спіймаєш", ми повинні цінити мову, і розуміти, що й кому ми говоримо.я не уявляю свого життя, якби я була б німою, адже мова це колискова життя.