Що є спільного й відміного між мікротемою і абзацом

Відповідь:

Мікротему розкривають, як правило, кілька речень тексту, з-поміж яких є одне найбільш значуще - тематичне. Тематичним називають речення, яке несе в собі найважливішу інформацію мікротеми.

Ключові слова

У тексті є слова, які мають істотне смислове навантаження. Такі слова називають ключовими.

Абзац

Групу речень, які розкривають мікротему, на письмі здебільшого оформляють як окремий абзац.

Абзац — це частина тексту, об’єднана однією мікротемою.

літо — найтепліша пора року.все потопає   в   темно­зеленому   листі  садів,   лісів   і парків.удень часто   теплий   вітер   гонить пил,  розпечена   земля   віддає додаткове  тепло.на   синьому безмежному небі навряд  можна помітити   хмару.  сильне   сонце посилає   свої   всепро­никаючі промені на   землю.  на   відкритій місцевості нелегко  витримати   спеку.тоді шукають   тінь, де можна   схова­тися.  через   тривалу   спеку     як  люди,   так   і природа.  яке ж настає полегшення,   коли почи­нається   гроза.  спочатку на небі   збираються   темні  хмари, потім блискає блискавка   і уда­лині   гримить   гром.  наближається   гроза.спочатку перші рідкі   великі  краплі,   а потім починається дощ.  при   відповідних обставинах   сильний  дощ   ється   градом.  ллє   як   з цебра.  при цьому     хлібні поля  й фруктові   садки.  звичайно чекають на   тихий дощ,  який   іде   годинами безперервно.  потім   знову   світить   сонце,   усе росте  та   квітне.зі   словом   «літо» пов’язаний час   кані­кул   і   відпусток.дехто   їде до моря, щоб   загоріти й за­смаглими повернутися додому.інші мріють про плавання,   водні   ігри,  катання на човні.є   люди,   які проводять   вільний час на  березі річки.і   за   все це я вдячна   літу.наприкінці серпня ночі стають прохо­лоднішими   та довшими.починається час   збирання   врожаю  хліба, овочів   і фруктів.літо   говорить нам   «прощай», на по­розі   стоїть осінь.

людина часто судять за зовнішнім виглядом, навіть не переконавшись, яка вона. наш внутрішній світ може відрізнятися від нашої зовнішності. всередині людина може бути дуже гарною, мати бурхливу фантазію, а на вигляд - страшненька і скромна.

це типова проблема людства, сприймати все на вигляд. я можу за прикрад цукерку із начинкою. по вигляду вона може бути якогось синього чи сірого кольору, але коли ми спробуємо її на смак, то відчуємо її справжню. так і людина, вона не хоче "спробувати" ближнього свого, тим відштовхуючи його.