Анотація до улюбленої книги з вживанням прислівників .

підмет- жита,присудок- зазолотилися,під небом - обставина,синім - означення.

я згодна з сократом, який сказав, що знає лише те, що нічого не знає.   як  незвичайно це не було б, вважаю, що й про себе нічого не знаю. не можу бути впевнена, що не злякаюсь у пожежі чи іншій біді та зроблю те, що повинна. що не скажу того, про що . що не забуду найважливіше, коли буду почуватися щасливою. 

хто може бути впевненим в тім, що в злиднях чи великій біді не втратить людського обличчя? не можна бути впевненим навіть у собі, тому це висловлення сократа для мене взірець мудрості.  

українська мова - це мова мого народу. це пісні та казки, які співали мами своїм дітям не одне століття. саме цією мовою промовляли останнє слово козаки, що віддавали своє життя за волю. скільки років моєму народові забороняли розмовляти своєю мовою! а вона вижила й повертається до нас зараз. 

українська мова для мене сама красива й ніжна. вона як мамини руки, як сильні руки батька. в ній вся наша історія, всі перемоги й поразки, всі надії та розачарування.

без мови нема народу. 

бути щасливим значить бути любимим та корисним. коли людина може іншим , то вона обов"язково відчуває задоволення. вона знає, що потрібна іншим, що живе недарма в світі. то виходить, що для свого щастя треба приносити щастя іншим. я вважаю, що лише при цій умові, людина може досягнути справжньої радості. того щастя,яке не скінчиться разом із заможністю, здоров"ям та разом зі звільненням з роботи чи зміненням соціального статусу.

  щастя - стан людини, яка обирає любити інших і пробачати їх за недосконалість, розуміючи, що й сам не святий. щастя - це можливість дарувати та приймати любов.