1. Знайдіть речення, у якому немає звертання (розділові знаки пропущено):
А О дівчино моря звідки й куди лежить твій шлях?
Б Люблю цю тишу мрійну вечорову коли виходить місяць у діброву .
В Будь славен день багатого врожаю прозоре небо підіймайся вище .
Г Ой чого ти земле молодіти стала .

Відповідь: Б - звертання відсутнє.

ответ:в

Объяснение:у першому:звідки й куди лежить твій шлях??

У другому:коли виходить місяць у діброву?

У четвертому:ой чого ти земле молодіти стала

прислів я "усякий свого щастя коваль" я розумію так, що тільки від людини залежить як він проживе це життя : буде він щасливий, або навпаки нещасний. і якщо ти будеш сидіти влдома "на печі" на нічого не робити, то щастя до тебе не прибіжить, треба заслуговувати на кожну краплину того людського щастя. і саме як ти будеш діяти, саме такого розміру буде твоє щастячко.

є ще люди сонні, наче сови,

а глухі до слова - це найгірш.

ти до рідної прислухайсь мови,

прокажи відмінки - це ж як вірш!

називний питає: хто ти? що ти?

хоче він про наслідки роботи

і про тебе чути лиш похвали,

щоб тебе як приклад називали.

родовий доскіпує свого -

хоче знати він: кого? чого?

і про тебе знать, якого роду,

що немає роду переводу.

все давальний дасть - не жаль йому,

але хоче знать: кому? чому?

знать про тебе, гожого на вроду,

що даєш і ти свому народу?

у знахідного свої потреби:

він - кого? і що? - питає в тебе.

і кого всі ми за друзів маєм,

і що друзі роблять нам навзаєм?

а орудний хоче знать: ким? чим?

у труді орудуй разом з ним.

хоче знать: що здатний ти утнути?

чим ти сильний? ким ти хочеш бути?

а місцевий - де? в якому місці?

хоче знати - у селі чи в місті?

кличний закликає всіх навколо:

гей, іване, петре чи миколо,

ви не будьте сонні та байдужі -

у житті нема нічого згірш.

рідна мова! в ній слова - як ружі,

а самі відмінки - наче вірш.надеюсь может тебе ето : )