усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.
Ответ дал: Гость
ясне-об'яснення
вітер-вітряк
чистий-чистота
сніг- сніговик
Ответ дал: Гость
це чиста правда. людина ніколи не задумується над тим, що в неї є, а завжди прагне отримати щось більше. з однієї сторони, це правильно. адже прагнення до чогось кращого удосконалює нас, робить сильнішими духом, додоє мудрості та досвіду. але дуже часто, за цим самим прагненням, ми не помічаємо того, що навколо нас, того, що ми вже маємо. і, на жаль, найчастіше це і втрачаємо. так, нам необхідно самовдосконалюватися, набиратися досвіду, долати різні перешкоди та вирішувати складі проблеми на своєму життєвому щляху. але, разом з тим, ми не повинні забувати про те, що в нас вже є. ми повинні оберігати це, і намагатися досягти чогось більшого. це дуже важко, адже часто у своєму житті ми мусимо робити вибір проти чогось і на користь іншого. недаремно кажуть: "что имеем - не храним, а потерявши - плачем" (не змогла знайти український відповідник вислову).
Популярные вопросы