здавна в народі кажуть: яка криниця - такий і господар, який поріг - така й господиня. у цій приповідці, немов у дзеркалі, відбилася не лише людська працьовитість, але й охайність, адже споконвіків люди намагалися оздобити своє обійстя мистецькими витворами, надати йому вигадливих форм, прикрасити багатою фантазією. і особливо це стосується криниць - цих найевятіших місць. як тут не згадати прекрасний народний звичай. майже в кожному селі, на гомінких перехрестях доріг або просто в полі цебенять живі джерела і незвідь-ким їхню невгамовну течію прихо-рошено турботливими руками. над колодязями зводили всіляких форм дашки. вони мають і практичну доцільність -вода завжди залишається чистою.
Ответ дал: Гость
осінній дощ
сумно восени. небо вкривається сірими хмарами. холодний осінній вітер несе по дорогах жовте листя. дерева стоять голі, похмурі. надворі грязюка. постійно мрячить дощ, дрібний, густий, холодний. люди ховаються від нього під парасольками і поспішають додому. там тепло і затишно.
Ответ дал: Гость
який же ґвалт підняла на ґанку ґава коли проґавила насіння в годівниці.
Ответ дал: Гость
я уявляю прялю-чарівницю старенькою бабусею, що з білої вовни пряде різне прядиво.з ранку до пізньої ночі вона працювала не рук. і завдяки їй на дворі у нас намело великі кучугури снігу.
Популярные вопросы