Де є життя, там є надiя. життя… надiя… менi здається, що це якесь абстрактне поняття. а ось коли цi слова та поняття об'єднати разом, то це i буде змiст iснування людини, її присутностi на планетi. не буду вдаватися в iсторичнi фактi i подiї. вiзьму за приклад своє життя. менi вже майже 14 рокiв.але жодного разу я не жив без надiї i, звичайно, прагнення . коли я був ще зовсiм маленьким, то надiя на мене, на моє майбутнє жеврiла у моїх батькiв. а ось коли я став пiдлiтком, тобто сам почав розумiти i прагнути побудувати змiст свого життя, - я живу надiєю на майбутнє. менi i моїм однолiткам, молодому поколiнню жити в iншому тисячолiттi, а значить будувати своє майбутнє. думаю, тобто сподiваюся побудувати своє життя так, щоб воно було i цiкавим, i корисним для мене i для моєї держави. хочу залишити по собi хороший слiд присутностi на землi.
Ответ дал: Гость
не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння боже, колиска людства, втілення краси i добра. з перших кроків людини на землі вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!
Ответ дал: Гость
складне речення - 2
граматичні основи - діброва стихла, мовчить; листя летить
Ответ дал: Гость
життя - це мандрівка. ідеш у своїм житті крок за кроком. і якщо кожен твій крок є добрим, кожен - цікавим, то таким буде і все твоє життя. не дозволяй собі ухилятися від життя. не споглядай його з-за плечей інших людей. завше дивись йому прямо ввічі не марнуй почуттів, інтуїції , прагнень, розчулень, думок, зустрічей - не марнуй нічого. котрогось дня ти усвідомиш яким великим і непроминальним було все, геть усе у твоєму житті. кожного дня відкривай щось у собі та інших. кожного дня виявляй красу, якою по вінця сповнений наш світ. не дозволяй переконати себе, що якраз все навпаки. приглядайся до квітів. спостерігай за птахами. прислухайся до вітру. куштуй страви і належно їх оцінюй. усім ділися з ближнім. найбільша пошана, яку можна виявити людині, це запропонувати їй: "подивись-но, як сонце заходить! "
Популярные вопросы