Твір з окличними реченнями

не можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили. велике творіння  боже, колиска людства, втілення  краси i добра. з перших кроків людини на землі  вона годувала своїми , давала тепло . минали віки. людина розвивалася, розумнішала, вчилася користуватися дарами i силами i "довчилася", на жаль, до знищення хiросiми i нагасакі, до чорнобильської та японської катастрофи. а природа - це ж краса! це могутні ліси, горді гори, безмежні степи, це сонце чи місяць в небі. все це оспівано в народних піснях) i в творах великих митців.i краса ця щедра. ліси - дарують нам свіже, повітря. поля годують нас хлібом, на луках i степах пасуться тварини, що нам молоко i м'ясо. годують нас рибою i несуть наші кораблі водоймища. i все це добро просто гріх не шанувати, не берегти. адже людина сама - частинка природи. i щасливою може бути, лише за умови досягнення гармонії, в злагоді з довкіллям. в іншому разі вона перестає бути людиною. i так завжди. перетворила людина природу на свою служницю, намагаючись силою взяти її скарби - i тепер не оббереться лиха. споконвіку вважалося сенсом життя кожного: посади дерево, збудуй дім, вирости сина. нас на землі кілька мiльярдiв. якби ж то кожний посадив деревце! а якщо кожен знищить по дереву? ! схаменіться, люди! будьте людьми!

орел злетів високо у небо.

юний орел сашко переміг у змаганнях.

ми подорожуємо по індійському океану.

він подарував мені океан кохання. 

завжди треба думати, що кажеш. у народі кажуть : "слово ранить сильніше за шаблю". якщо погарячкує, та скажеш людині так звану "правду", потім охолонеш-є а як тій людині жити, думаючи, чи правда те, що ти наговорив у гніві? навіть пробачивши, вона буде сумніватися і в тобі, і в собі, і у ваших відносинах. 

  говорять, що людина 6 рочків вчиться розмовляти, щоб потім усе життя намагатися втримати свій язик за зубами. треба буди досить розумним, щоб не говорити в гніві, чи не думаючи. порахуй до десяти, а ще краще, до тисячі чи мільйона, перед тим, як образити людину.

  кожна людина прагне чогось досягти у житті. хтось мріє про запаморочливу кар"єру, хтось -про здоров"я та щастя. але кожна людина хоче дружну та злагоджену родину.

  на мою думку, якщо в сім"ї панує лад,то все інше здаватиметься не таким важливим і складним. адже на багато легше жити, якщо знаєш, що вдома тебе чекають люблячі батьки або слухняні діти. сімейні сварки дуже різко відбиваються на дитячій психіці, та й для дорослих це морально складно.

  уявімо на хвилинку самотню людину,яка не спілкується з батьками,бо не може знайти з ними спільну мову. у неї не має родини. невже таку людину можна назвати щасливою? вона кожного дня прокидається у порожньому будинку, йде на роботу де на неї дивляться з докором та подивом, повертається додому,а її там ніхто не чекає. мені здається, такий хід подій нікому не сподобається. так чому ж люди самі руйнують своє щастя? чи не легше промовчати, поступитися, вибачитися, щоб уникнути сварок та конфліктів?

  отже,я вважаю ,що не потрібні ані багатства, ані кар"єра,якщо не має злагоди у родині. а якщо в сім"ї лад, то нащо ж клад?