Зсамого дитинства я постійно крала тихесенько ручки з маминої сумки! вони були такі класні, різнокольорові, я завжди мечтала.что коли піду до школи і в мене буде стільки ж багато ручок! і ось я вже в 11 класі, одинадцять років я з дня в день ношу в школу ручки, ручка-в моєму піналі шкільно-необхідний предмет! адже тільки написавши, я можу здати свої роботи! адже тільки написавши записку, я можу признатся в любові! развивай дальше тему
Спасибо
Ответ дал: Гость
український народ ще з давніх давен називав книгу джерелом зжнань.
я вважаю книгу ще й своїм справжнім другом, бо з нею проводжу свій відпочинок. вона навчає, підказує, є розібратися у складних ситуаціях, вчить розрізняти добро і зло. мій духовний провідник, тобто книга, розраджує мене в стані смутку, розповідає мені про життя інших людей, кличе в захоплюючу подорож, є перетнути тисячі кі хай немає у мого друга ніг та рук, хай вінне вміє говорити, та він завжди навчить мене, як жити на світі.
я б дуже хотіла, щоб у всіх моїх ровесників також була така гарна помічниця і друг книга.
п.с. вибачай, за граматичні
Ответ дал: Гость
я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.
а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.
рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.
Популярные вопросы