скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
Ответ дал: Гость
я розумію це прислів*я так,що споконвіку мову вважали найвищою цінністю. цінували мову люди за те, що завдяки їй мали можливість передавати свої думки,почуття, а найголовніше традиції і звичаї із покоління в покоління.
а той,хто нехтує рідною мовою, зневажає свою батьківщину де він народився і самого себе. йому має бути соромно перед своїм народом.
рідну мову нам потрібно любити і поважати, бо вона- наша душа.
Ответ дал: Гость
найбільше мені подобається розмовляти з мамою. я дуже люблю її цікаві розповіді, адже вона дуже досвідчена, багато мандрувала. моя мама це також моя подруга. вона завжди дасть пораду,підтримає у важку хвилину.
в її розповідях є багато повчального та корисного.я не знаю більш такої людини як моя матуся.
Популярные вопросы