Скласти діалог у розмовно-побутовому стилі "запис у спортивну секцію" зі словами автора.

денис довго чекав цього дня , ось він настав : віткрилась секція баскетболу. 

він вже поснідав и побіг на запис в секцію.

- здраствуйте , - промовів денис до викладача - міг би я займатися в вашій секції ?  

- привіт. звичайно , ми приймаймо всіх охочих , і так як ти один із перших - тобі бонус : місяц безкоштовних занять!

віт цих слів очі дениса заблищали. 

- коли початок ? - запитав дениско

- зараз , біжи передягатися чемпион , потім запишу. - сказав тренер. 

денис передягнувся и війшов з роздягальні .

- мене зваті сергій анатольйович. заняття по вихідних на 12.00. вони тривають дві години. з наступного місяца плата буде 100 грн в місяць . тебе це влаштовуе ? - запитав сергій анатольйович.

звичайно ! - вигукнув денис , який оторопів від щастя, бо ціна була душе приїмлива. 

- ну тоді пошли , будемо тебе тренувати - с добрим лицем сказав тренер і повів хлопчика до спортзалу.

одна з найулюбленіших моїх квіток - ромашка.

в неї довге гнучке стебельце, велика голівка. її жовта серединка дуже пахуча. а великі видовженні білі пелюстки захищають це пахуче денце.

коли сутеніє або збирається дощ, пелюстки в кульку. та коли виходить сонечко, вони знов відкривають жовте око. і голівонька повертається до світла і тепла.

проста, але чарівна квітка ромашка.

людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… а ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки галини матвієнко. народилася галина у львові. тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. а. кос-анатольського – опанувала гру на бандурі. цього року галина матвієнко стала випускницею історичного факультету львівського національного університету імені івана франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.

бажання записати римовані рядки виникло в авторки ще у школі, а сприяли цьому її музичні зацікавлення – самостійне виконання пісень та інструментальних творів у і улюбленого інструменту. “людина не в силі самотужки вистояти на роздоріжжі серед буревіїв та хурделиць, проживаючи без віри” – переконана галина. тому минуле та сьогодення, зміна пріоритетів та формування суспільних цінностей – “часові моменти земного життя людини” – актуальні мотиви її віршів. творити нові поетичні рядки надихає галину “переживання кожного слова”. напевно тому у її виконанні, а точніше написанні, вони не зовсім поміщаються у рамки звичних та відомих поетичних розмірів чи рим, а просто ллються потоком думок, пульсують і… живуть.