Відокремлене узгоджене означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено)

варіанти відповідей

Подали чудовий торт з вишнями й горішками по біло-рожевому кремі з шоколадом по краях.

Невтомний розум людини втілений у корисний труд окрилює її й наповнює життя світлом.

Брянський з туго перетягнутим станом з білявою чуприною стоїть облитий сонцем.

Потім він танцював зі схожою на гречанку дівчиною з довгими косами у білій сукні на високих підборах.

В обличчя вдарив свіжий день пізньої осені з веселим холодком з терпким подихом голих скверів з неласкавим сонцем.

холодний кінець зими сповіщає про теплий березень. чим холоднішим буде останній тиждень лютого, тим теплішим буде березень.

жовтень – батенько холодний, але листопад ще холодніший.

якщо взимку вітер подув з півночі — буде дуже холодно, а якщо зі сходу — то ще холодніше.

краще висловлюватися, красивіше розмавляти, показати твій рівень знання!

батькивщына це найдороще,що у мене е.батькивщина як ще одна мати.батькивщину потрибно не зраджувати,не переходити з батькивщини на бик чужинцив чи ворогив.батькивщина вона для нас ридна ,ми вси там зростаемо и помираемо.тому батькивщину потрибно любити и николи ии не зраджувати

я не имеюбоевых наград,горжусь отцами,помня неустанно,что ордена и шрамыпостоянноу ветерановна груди горят. горят онисквозь тысячи ночей, бередят память годы фронтовые, ранения, увечья роковые, глаза бессонницей измученных врачей.вас, нецелованныхбезусых пацанов,война рвала на клочьяи дырявила,в полях дивизиии армии оставиладосматриватьсюжеты вечных снов. я истину, конечно, не открою. земля отчизны не случайно плодородна, обильно политая кровушкой народной, тысячелетие брала в себя героев.превозмогаятрудности и боль,не соглашаясьна вторые роли,неистовым накаломобщей волив войне исполнилирешающую роль.к тем, кто погиб,библейская строка,что мертвыев веках не имут сраму,и ту войну,ту мировую драмупотомкамне забыть наверняка! я - родомиз другого поколения,послевоеннымназывается оно,но к подвигам нетленнымя давнопочтенное имеюпоклонение.причастен к ним и искренне горжусь, что славу воинскую бережно наследую, что с вами вместе радуюсь и бедую и что в наследника достойного гожусь.когда приходит май,то над рекойцветами белымидеревья полыхают.под нимистарые солдаты отдыхают-они навечноуходят на покой.безжалостно вас годы мелют в прах, но на поверку, когда совесть просит, идут неспешно те, кто в сердце носит святую память о боевых друзьях.я не имеюбоевых наград,не ,что ждет там - впереди,но ордена на грудиу ветерановпусть всегда горят!