Правильно розставлені розділові знаки в рядку

1.Недалеко від берега, над найбільшою скелею, літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

2.Недалеко від берега над найбільшою скелею, літали чайки плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

3.Недалеко від берега, над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря й вистежуючи свою здобич.

4.Недалеко від берега над найбільшою скелею літали чайки, плавно розрізаючи крильми повітря, й вистежуючи свою здобич.

хто швидко їсть, той швидко і працює. ледачий їсть повільно.

гуси полетіли - скоро бути снігу.

хмари рідкі - буде ясно и холодно.

любов до рідної мови, любов до рідної батьківщини — невіддільні поняття. вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. дійсно, не було жодного поета, який би не покладав на рідну мову найсвітліших надій. так склалося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривною від долі української мови.

                                          фіалка

  день за днем гроза, дощ, жара, розростаються трави, з'являються квіти, і вже конвалія в лісі і бузок в саду. у бору, серед вічної зелені низеньких кущиків чорниці знайшла собі місце блідо блакитна фіалка.вона така гарна. стебельце у фі а хто його знає.

великими пластівцями сиплеться сніг, покриваючи тротуар і проїжджу частину вулиці, дахи будинків, гаражів, осі на гілках дерев.  я виходжу зі свого під'їзду             попереду тьмяно світить одинокий ліхтар, навколо нього в'ються сніжинки.  іду посеред дев'ятиповерхових сірих будинків, що вражають своєю одноманітністю і сумовитістю.            ще шість годин вечора, але вже темно.  світяться вікна будинків.  там, за вікнами, своє життя, свій маленький світ.  мені подобається, проходячи повз будинки, спостерігати за вікнами: різні штори, вигадливі, з мереживами, сучасні жалюзі.  світиться вікно - значить, кипить життя, значить, там тепло.            ось попереду шістнадцятиповерховий будинок.  на тлі дев'ятиповерхівок воно виглядає своєрідною свічкою.  на першому поверсі комерційна аптека, в прибудові зоомагазин з пам'яткою - котом васьком, який лежить на прилавку.            потім ще одне схоже будівля з кафе на першому поверсі і знову вдома, вдома.все це справа, а зліва проспект з нескінченно снують автомобілями.  іноді здається: не будь світлофорів, не зміг би перейти на протилежну сторону вулиці - так багато машин.  світлофор змушує цей мчить потік на хвилину призупинитися, щоб дати можливість пі перейти вулицю.  і знову шум, світло фар.  рух, рух, рух.            це моя вулиця.  сучасна, галаслива, така, як і багато хто в нашому місті.