Розбир слив за будовою: прекрасна, вербовки, листочкы

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

      чи можливо жити в україні і не володіти українською мовою? якщо всі громадяни україни будуть говорити російською мовою,тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. а українська мова - це мова ,на якій говорили наші пращури. це мова, на якій будуть розмовляти наступні покоління. через мову людина пізнає нові явища,знайомиться з величезним досвідом попередніх поколінь людства. покоління змінюються, але залишаються знання, передані мовними знаками ,словами,реченнями. якщо ми будемо говорити і думати рідною мовою, нас будуть поважати в інших країнах. мова - це душа народу,його культура,його характер, в мові здійснюється звязок часів, сучасне перегукується з минулим.

як я люблю осінній дощ! дощ восени, коли вже листя різнобарвне встелило землю… той дощ не лише підкреслює сум осені, але і чарує своїми барвами.   осінній дощ змиває останні сонячні промені, приносить з собою вже прохолодний вітерець, та все-одно я люблю той дощ. як приємно, сидячи вдома, спостерігати за тим, як швидко снують люди, втікаючи від дощу, з парасольками, чи без…

тема тексту: " я і моя родина"