Твір-мініатюра(усмiшка) на тему напередодні зими 8-10 речень

поспішають люті морози. не забаром піде білий пухнастий бліскучій сніг. дітлахи робитимуть снігову бабу й гратимуться сніжками. 

я полюбляю зиму. адже саме тоді моє улюблене свято- новий рік. у кожного на душі з,являеться надія на диво. в дома тебе чекає ялинка, мандарини й новорічне кіно.

зима- це диво. адже не дивлячись на люті морози вона покрівае все живе білою ковдрою. таким чином вона піклуеться про них аж до весни.

надеюсь тебе подойдёт. з,являеться пишется с апострофом вмето запятой.

моя улюблена рослина, яка квітує влітку-ромашка.

у неї тоненьке стебельце, зелені листочки. у ромашки білі-білі пелюстки.

ця ніжна квіточка має жовту, мов сонечко серединку. ромашка подобається навіть метеликам. всі хто дивиться на неї не може відірвати очей від такої

краси.

ромашка-дуже чудова бережіть її!

літо – неповторно чарівна пора. довгими, нудотними зимовими вечорами ми з солодким завмиранням серця пригадуємо його минуле пришестя і будуємо неймовірно-фантастичні плани на прийдешній сезон визволення: тіла - від сморідних обіймів поношеного «всесезонного» одягу; душі – від незліченних тортур стресами, буденністю та надокучливою увагою заздрісно-пліткарського соціуму. і не має принципового значення до якого місця перебування вас прив’язує запис конторника на одинадцятій сторінці синьої «три зубастої» книжечки – села чи райцентру, міста чи мегаполісу, ви з однаковою одержимістю та фанатизмом будете поклонятися «ідолові літа», цурпелячи до його вівтаря останні крихти зекономлених, далеких від поняття «олігархічні» або «пристойні», статків