Синтаксичний розбір речення
Є прадавні скарби що намертво лежать у землі і є живі скарби що йдуть по землі від покоління до покоління огортаючи глибинним чаром людську душу.

ось і завершаєтся переодстанній рік мого навчання в школі. зараз у нас шкільні іспити і я дуже хвилююсь. але я думаю, що випускники зараз хвилюються більше, адже їх чекає складний вибір та  прощання зі школою, що стала ніби рідною домівкою. через рік і мені знадобиться вибирати, що робити в житті, яке моє призначення.   я вже зараз починаю вибирати собі майбутню профессію. я захоплююсь компьютерами(технікой чи щось ще напишете) і хочу повязати своє життя з цією сферою. але щоб навчатись і працювати в цій сфері мені потрібно поступити до вищого навчального закладу. я збираюсь дуже добре готуватись до тестів та екзаменів, адже це потрібно мені! сподіваюсь я зроблю правильний вибір і я прикладу   максимум зуссиль аби добитися своєї мрії

  і якщо від себе, готуйтесь раніше - увесь 11клас, а не так як я, з мая місяця))

аспект - думка;

колізія - зіткнення;

дебати - суперечка;

манкурт - яничар;

інцидент - непорозуміння;

імпічмент - осуд, обвинувачення;

критерії - ознаки;

інфляція - знецінення;

кемпінг - табір;

блог - щоденник.

минуло тепле літо .сьогодні вже починається гроза. небо   дивиться похмуро на землю, що вбралася у золоті шати.   мабуть хоче   вмити її. восени погода дуже мінлива. тільки зранку стало сонечко, обігріло все навкруги, та ось раптом поповзли   сірі хмари. вони   пливли низько і швидко затягли   весь небосхил. почавсь дощ, гримав грім, спалахувала блискавка. дощ виливсь за кілька хвилин, хмари посвітлішали і поптливли далі. знову з"явилось сонечко. за осінній день погода  так може мінятися багато разів.    не дарма у нашого народу є прислів"я : "восени день блисне, а три кисне.   в осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає й поливає."

у бабусі на городі росло дуже багато колючої кропиви. "де ж стільки трави набралося? " - сказала мати, вийшовши у поле. сашко пішов пасти корови, але забув свою їжу вдома. у лісі біля міста завжди було багато вовків. ворони літали коло будинку і лякала дітей своїм виглядом.трава вкрила поле аж до самої річки, наче ковдрою. кропива була така колюча, що дід панас не зміг до неї доторкнутися. вогні в хаті горіли до пізньої ночі. вогонь спалахнув так швидко, що люди не змогли навіть забрати своїх речей.