Діалог-полеміка на тему Фаст-фуд чи домашні страви? (+-10 реплік) Дуже потрібно​

абиколи,абикуди,абияк,аніяк,безперестану,більше,босоніж,будь-де,будь-коли,будь-куди,будь-що,будь-як,убік,удвічі,удев`ятеро,удень,вдома,взагалі,взамін,вздовж,віддавна,

віддалік,відусіль,відтепер,десь-то,де-таки,довіку,завдовжки,заздалегідь,задовго,зопаду,інакше,нижче,ніскільки,

ніяк,силоміць,споконвіку,сяк-так,там-таки,убрід,уволю,взимку,всупереч,вшестеро,шкереберть,щохвилини,

щогодини,щосили,якраз.

уявіть собі львів.  … місце, в якому можна відчути львів на смак, дотик, аромат, слух!

адже львовом треба ходити  лише пішки, щоби не пропустити нічого: вузенькі вулички стародавнього міста, аромат кави, що ніжно в’ється у повітрі, безліч туристів і місцевих жителів, оповідки гіда, метушня і водночас захоплення від усього побаченого. емоції, емоції, і ще раз емоції… нам так приємно було пройтися вуличками, де кожна будівля овіяна історією та напоєна ароматом кави, де кожна споруда, то нова захоплююча легенда.  а побували ми  у діючому музеї-аптеці, на площі ринок, спустилися у криївку, відвідали високий замок, личаківське кладовище, та чи не найбільше вражень отримали під час перебування у соборі св. юра. саме вони стали для нас основними провідниками у світ чудової краси та неповторності старовинного міста лева.

кажуть, запахи мають силу. не фізичну, звісно, а пахучу. вони можуть притягувати, а можуть навпаки відвертати від когось або чогось раз і назавжди. львів також має свій запах.

мова рідна, як море, – безконечна, могутня, котить свої лексикони, яким немає кінця-краю.в рідній українській мові таїться мудрість віків і пам’ять тисячоліть. у ній ми чуємо зойки і відчаї матерів у годину лиху, переможний гук воїнів-хлопців у побідну годину; в ній – пісня дівочого серця в коханні. у мові мого народу – його щирість, радощі й печалі, його труд і піт, кров і сміх, безсмертя його. а як тішить серце гумористичне слово мого народу. тоді здається, що саме українське слово і є найдужчим і найбагатшим, бо словом іншої мови так не скажеш. тому-то слово українське є і захистом, і гордістю, і розрадою в годину смутку. а яке слово українське вагоме в годину гніву, воно тоді гримить та клекоче, як блискавка. а ніжне слово «коханашроймає серце, манить своєю лагідністю та ласкавістю, здається, що ти після такого слова сказаного власне тобі, – найкраща, найщасливіша людина на світі. воно повертає тебе прибудь -якому настрої до життя, до діяння.

на це питання не всі відпові однаково. бо інколи тварини воргами. зайці з"ї кору дерев, шкодять людям, які їх . вовки та ведмеді можуть напасти на людину, якщо вона не вміє себе поводити в лісі. навіть у зоопарку при порушенні правил безпеки може трапитися біда.

але невже це причина вважати звірів ворогами? якщо правильно та розумно поводити себе з дикими звірами, то нічого страшного не трапиться. а ту користь, яку вони приносять природі і нам, неможливо нічим замінити. хижі звіри - санітари, бо вони з"ї хворих та слабких. хутро використовується у північних землях для збереження життя та здоров"я людей. більша частина населення їсть м"ясо та молочні продукти. навіть після смерті кожна тварина своїми рештками збагачує грунт(через іншу букву г).

нема жодної тварини, яку можна було б назвати ворогом. вони не просто повинні стати друзями людей, а однією з найбільших цінностей нашого життя.