Твір опис зовнішності Д.І.Яворницького за картиною Фотія Красицького

​

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

я прийшов к тобі з привітов. думи не мені спокою.

  пташка  красна  пір'ям,  а  соловей його кінчає. ,  у  людини, як і в  птаха, настає в житті такий час, коли в неї міцніють крила,  красна  пташка своїм пір'ям,  а людина  — своїми знаннями.

а вони і так живуть, як одна сім'я.разом мігрують в росію, разом в той-же росії висловлюють невдоволення росією, разом кричать про політику, разом не хочуть працювати, але отримувати гроші, разом