Яку власну назву не треба брати в лапки? священний коран опера тарас бульба літак мрія шевченків кобзар

в якому варіанті не всі слова є іменниками?

підвіконня, спросоння, злість

індуїзм, листя, обійстя

ректорат, генералітет, факультет

людяність, жіноцтво, льодовик


в якому варіанті всі слова є неістотами?

армія, генерал

комар, амеба

книга, письменник

труп, мікроб




в якому варіанті не всі слова є істотами?

небіжчик, собака

чоловік, дружина

вітер, професія

лялька, дівчинка

если бы я был влшебником,я бы сделал много хорошиз поступков.и был бы этому рад этим поступкам,потомучто люблю делать хорошие вещи.я бы изменил нашу экологию,то в чём мы живем требует улудшения.

всюди добре, а вдома найкраще!

люди завжди прагнули подорожувати, мандрувати та відкривати нові країни. але не завжди вони залишалися жити на чужині. не зважаючи на те, що нові країни приваблюють своїм місцевим колоритом, залишитися там жити прагне далеко не кожний. іммігранти, які виїхали за кордон у пошуках кращої долі, дуже сумують по своїй батьківщині. рідна домівка сниться їм у ночі, думки про вулиці міста, чи селища, де вони народилися, де пройшло їх дитинство не всього життя. багато письменників і, особливо, поетів, перебуваючи у вигнанні, описували у творах свої переживання та сум за рідною домівкою.

і досі існує така міра   покарання, як вигнання.

навіть після короткого літнього відпочинку у бабусі чи в таборі ми прагнемо якомога скоріше опинитися дома, у своєму місті, поряд зі своїми друзями та рідними. тому що, де б ми не жили і якою б не була наша домівка, але вона наша, і для нас найкраща.

тільки праця є людині жити, харчуватися. будеш сидіти склавши руки, нічого не вийде. дарма ніколи нічого не дістається.щоб щось мати, потрібно старанно працювати. ти ходиш до школи і здобуваєш там знання, які згодом використаєш  на практиці. за свою роботу отримуєш винагороду. кожна людина повинна знати,що без праці немає життя.

усі свійські тварини походять від диких предків. найраніше, у середині кам'яного віку був собака; предками його були вовк і, можливо, шакал. наприкінці кам'яного віку були і свині, вівці, кози, велика рогата худоба, згодом — коні. свині походять від диких європейських і азійських кабанів, вівці — від диких європейських овець, кози — від гвинторогого козла, велика рогата худоба — від тура, коні — від тарпана і коня пржевальського. з глибокої давнини людина вела безперервний добір свійських тварин, залишаючи на розплід як плідників ті особини, в яких та чи інша спадкова ознака була найпомітнішою і найбільше задовольняла вимогам (економічним, естетичним тощо). усі інші особини не допускалися до розмноження і використовувалися для задоволення господарських потреб (на м'ясо, як робоча худоба тощо). спочатку цей добір був несвідомим (для задоволення потреб, без мети поліпшення чи виведення), а далі поступово почав набувати характеру примітивного методичного добору.