скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості, на весіллі і на похованні.
у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.
коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.
важко було б пережити самотність і печаль без пісні.
//
Ответ дал: Гость
природу потрібно охороняти.через те, що природа не охороняється забруднюєтся повітря і більше хворіють люди. щоб це зупинити потрібно не спричиняти війн, екологічних катастроф і лісових пожеж. адже наше здоров'я в наших !
Ответ дал: Гость
відкрийте сторінку "визначні місця(вулиці,пам"ятники), далі вгорі побачите: екскурсії заміські,екскурсії для школярів.там знайдете готові описи визначних місць.
можна взяти матеріал про софію київську,парк в м. умань, заповідник асканія нова,музеї києва.(це може бути вигадана подорож автобусом,екскурсія
з класом чи з батьками).
Ответ дал: Гость
Щедра горобина росте у нас в україні ошатне дерево - горобина. щоосені визрівають на ній червоні ягоди, які стають дуже смачними після перших морозів. про це добре знають пташки. зимою, коли пухкий сніг вкриває землю, пташкам важко знайти їжу. звірям, що не у сплячку, наприклад, білкам, теж нелегко - холодно їм та голодно. тоді й стає в нагоді горобина: її ягідки висять на гілках, неначе запрошують пташок та звірів попоїсти. пташки та білочки радо пригощаються ягідками. до самісінької весни на дереві горобини працює "їдальня". а коли приходить весна, пташки та звірі віддячують щедрому дереву за добро: пташки захищають горобину від гусіні та інших шкідливих комах, а з ягідок, що заховали білочки, виростають нові деревця. так і вони один одному. і всім добре - і птахам, і звірям, і горобині.
Популярные вопросы