одного сонячного дня з під землі з^явився малесенький росточок.обережно він розгорнув свої перші листочки і простягнув їх до сонця.все навкруги здавалося йому чудовим.випустив він ще декілька листочків,а потім декілька гілочок і незабаром перетворився у маленьке деревце. йому так рости і грітися на сонечку.
але раптом все навкруги стало темним, налетів страшенний вітер. без жодного жалю гнув і ламав він слабеньке деревце,зривючи з нього молоді листочки.деревце не витримало і впало на землю.йому здавалося,що більше ніколи не побачить воно сонця,не розправить свої гілки.аж тут виглянуло сонечко,ласкаво пригріло зламане деревце.і деревце відчуло нові сили,нове бажання жити.воно піднялось і росло далі.його стовбур ставв трошки кривим ,але це не завадило йому перетворитися у сильне дерево,якому вже не страшні вітри.
Ответ дал: Гость
наступив листопад, у нашому саду. все листя опало. дерева стали голі. листя яке опало ніби утворило килим. похолодало. вийшла у сад погуляти маленька оксанка. дивиться ой, а що з деревами. напевне чаклун зачаклував їхю ой а як що він і мене зачаклує, і побігла до мами. мама вийшла на двір, подивилась і сказала,це не чаклун. просто в наш сад прийшов листопад.
колихає жита вітерець над дніпром, вдалину лине пісня дзвінка. всім селом на вигін вийшли - старі тут, і малі. безперевним сухим струменем тече пшениця, росте серед току любий серцю хлібороба чудовий червоний воріх. червоний дощ порішив у шибки.
Популярные вопросы