Твір роздум чому я люблю бувати біля річки

я люблю бувати біля річки, тому що я захоплююсь неповторним пейзажем. влітку все зелено зелено, чути як дзюрчить вода, і пташки виспівуюють свої улюблені сонети.весно можна насолоджуватись, тим як все розцвітає, неначе дивишся на зародження нового життя, природа не мовби починає лишень свої перші вдихи свіжого повітря.осінь вабить своїми барвами, водиця вже холодна, і готується до того, що скоро стане льодом. листочки легко і на воду немов кораблики і відпливають з течією. а зимою все тихо, все спить вода замерзла, і закутана в легкий килимок із снігу, а деревцята вкриті покривалами інію.ну як можна не любити таку красу, що вабить до себе завжди! ?

з самого раннього дитинства і до глибокої старовини все життя людини тісно пов’язане з мовою. мова – це засіб спілкування людей один з одним. якщо людина цурається своєї мови,не любить її, вона не заслуговує на ім’я людини. дитина ще не навчилася як слід говорити, а її слух вже ловить гуркіт бабиних казок, материнської пісеньки. казки й пісеньки – це теж мова. усе, що люди роблять у світі здійснюється за мови. без неї не можна працювати. мова призначена для того, щоб служити спілкуванню людей. отож любіть і шануйте рідну мову, вона наш найдорожчий скарб.

одна земля, одна надія і сонечко на всіх одне, воно усіх теплом зігріє, воно нікого не мине. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать. приспів: а я бажаю вам добра, а я бажаю вам тепла, любові завтра і сьогодні. а я бажаю вам добра, щоб, наче сад, душа цвіла, щоб зорі падали в долоні. коли біда простягне руки, прийдуть печалі і жалі, згадай крізь терени розлуки, що є кохання на землі. і буде знов весна на світі надію людям дарувать, і будем ми на світі жити, і про добро пісні співать.