дружба.
   
      біля нашого будинку росте горобина.давно вона росте. я   навіть не пам"ятаю коли її там   ще не було. стара вона та розлога.до неї часто прилітають птахи.щось щебечуть , розказують їй  
     сьогодні мені приснився сон. стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким   деревом.
 - люба горобино, як ми вдячні тобі, що минулої осені, ти приберегла для нас ягідки і цілу зиму ми мали чим ласувати.
 -так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках.
 -та ,що там я,- відповіла горобина.-якби не ви, весною гусінь поїла б мої листочки, цвіт би осипався і не було б ягідок. так я би й стояла сумна та одинока.
 - та ми ж друзі!  і тепер будемо завжди    один -одному! - весело зачиркали пташеки і полетіли далі.
    прокинулась я, виглянула в вікно і знову побачила на горобині пташок.а вони і справді друзі! 
Популярные вопросы