2. конкретизуйте, якщо необхідно, ситуацію (коли, де, з ким, про що) перерахованих нижче видів комунікацій. у яких випадках доречне лише книжне мовлення, у яких розмовне, у яких – обидва типи.
лекція, публічний диспут, розмова вчителя з учнем, бесіда між друзями, розмова лікаря з пацієнтом.

добро- це коли ти видносишся до инших з повагою.

зло- це коли ти на все злий

аспект - думка;

колізія - зіткнення;

дебати - суперечка;

манкурт - яничар;

інцидент - непорозуміння;

імпічмент - осуд, обвинувачення;

критерії - ознаки;

інфляція - знецінення;

кемпінг - табір;

блог - щоденник.

" красивий яр, а не сумна прірва". 

не можливо називатися культурною людиною, не знаючи своєї мови. а ось в цьому нам помічниками стануть словники. фразеологічний , наприклад, зробити нашу мову красивою та живою. завдяки фразеологізмам вона може почати виблискувати веселкою, бо наш народ над цим працював не одне століття. а в деяких ситуаціях навіть підскаже, як діяти. етимологічний пояснить чому, слова саме так, як їх   вірніше застосовувати, де вони будуть більш доречні. наприклад, витинанка - це зовсім не людина, яку витинають, виганяють, а вызерунок.   тлумачний словник розтлумачить коротко та зрозуміло значення слів. мены здається, слово "видолати" буде доречнішим у довгоочиківанній важкій справі, ніж подолати. для мене стало відкриттям, що "лава"-це не тільки місце для сидіння й маса з вулкану, а й спосіб шикування в шеренгу.

я вже не кажу про словники перекладів, без яких неможливо написати листа чи твора на чужій, чи не зовсім рідній мові. а ми ж живемо у країні де своя мова для багатьох ще залишається малознайомою.

словник епітетів розкаже про все, конкретизувавши його на всі боки. наприклад,   бажання буває безтямне, полум"яне, шалене, щемливе й так декілька десятків епітетів.

всих словників в одному маленькому творі не опишеш. але те що вони край потрібні любій розумній та освідченній людині, думаю, зміг довести. 

у нього довгий нic

може вiн дicтати кокос

закусити десятком груш

i сам собi влаштувати душ