Художній аналіз твору майстер корабля

я вважаю людська душа - криниця чистої води, тому що з самого народження наша душа як чистий листок бумаги і тільки життя напише на цьому листку погані чи добрі строфи.звичайно, навпаки, говорять "людська душа - сутінки". люди з чистою душею, на жаль трапляються все рідше і людського тепла деколи не вистачає нам усім. коли я міркую над цією темою, мені, насамперед, хочеться думати, що люди, незважаючи на ті важкі ситуації, які їх оточують, не зачерствіли, залишилися доброзичливими і гостинними.

у деяких словах на місці «о» перед постійно наголошеним «а» треба вимовляти та писати «а», наприклад, у слові багатство.

перевірити правопис ненаголошенного голосного можна за зміни слова, або добранням спільнокоренневого слова: прибережний - берег.

існує правило, згідно з яким префікс «пре»   вживається замість слова «дуже». в слові «прибережний» префікс «при» позначає місцезнаходження, тому пишемо «прибережний». 

у прикметниках зі значенням присвійности, утворених від назв істот, пишемо суфікси -«ин» або «їн», наприклад, голубиний.

по доріжці ходимо,                                    не руками снувалося,

по лісочку бродимо.                                  не рукками і ткалося,по травичці тупаєм,                                    десь далеко вродилося,

у спортзалі гупаєм.                                      у куточку вмостилося.

                                          (ноги).                                    сидить злодій тихо-тихо,

                                                                                                      комусь буде лихо-лихо.                                  

                                                                                                                                                        (павук і павутиння).

  летить коник,басує,                                висить, теліпається,

  полем,-долом пустує.                          всяк за нього хапається.

  ніхто його не впіймає.                                                                          (рушник).

  і ніхто не загнуздає.

                                              (вітер).

жила- була у полі посереди троянд ромашка- та звали. ії білосніжкою. богато років вона провела серед   троянд, і вже втратила надію, що колись знайде своїх подружок.

і ось одна жди прийшов хлопчик на це поле, та вирішив зібрати букет для своєї матусі з троянд.

збирав -   збирав, та натрапив на білосніжку. та ї каже:

- мабуть цієї ромашці сумно буди   однієї у цьому полі. заберу ка я її до себе в двір. там посаджу до інших ромашок.

і ось коли хлопчик  посадив у дворі білосніжку, всі інші здивувалися, тай спросили її :

- ти хто? - запитала одна з них.

- мене звуть білосніжкою. багато років я провила у полі з . і ось на решти …- не встигла вона доказати як ії перебили.

- дівчата, в нас новенька. до нашої родини добавилась ще одна ромашка!

ось так білосніжка   знайшла свою родину!