Есе на тему "яка книга краще? електронна, чи паперова? " .

останніми роками у вільному доступі можна знайти безліч електронних книг, які поступово витісняють із ринку паперові видання. пов’язано це з кількома перевагами електронних книг: безкоштовністю, можливістю в один пристрій для читання (рідер) вміщати до десятка тисяч видань, невеликою вагою пристрою, змогою знаходити в тексті окремі фрагменти, заголовки, слова і т.д.

український розважальний портал tereveni.org провів соціальне опитування, результати якого свідчать: хоча більшість українців (73%) вірять у вічність друкованої книги, усе ж 30% перевагу електронній. виникає питання: так що ж краще – новітні технології чи стара добра книжка? відповідь дізнаємося у прилучан.

читання книги – це справжнє таїнство. так приємно вмоститися на канапі з чашкою чаю, загорнувшись у ковдру, і читати книжку. тримаючи її в руках, легше поринути у світ твору.

здається, книгомани вже перегоріли «війною форматів», адже все залежить від ситуації . їдучи, скажімо, у відрядження, зручніше закинути в сумку тоненький рідер, ніж товсту книжку, але повернувшись у рідну домівку, береш до рук улюблену книгу і, гортаючи сторінки, отримуєш неабияке задоволення від цього живого спілкування. книги та рідери, на мою думку, слід у наш час розглядати як два взаємодоповнюючі предмети. хоча, безсумнівно, рідери – це новий виток нинішнього часу. і коли-небудь вони, ймовірно, сильно потіснять книги. але точно не знищать.

справжнім президентом можна вважати лише ту людину, у якого розум, серце і душа цілком належать народу, на благо якого він служить. главою держави, на мій погляд, бути нелегко. для цього потрібно бути людиною цілеспрямованою, сильним духом, який вміє організувати і повести за собою людей. існує думка, що робота президента порівняно легка. але я вважаю, що це зовсім не так. адже від рішення того чи іншого питання залежить доля держави і його співгромадян. якщо б я вирішила стати главою нашої держави, то в першу чергу зайнялася б самовдосконаленням. адже якщо я не буду вірити в себе, то як же мені повірять люди? припустимо, люди повірили в мене, вирішили, що саме я зможу втілити їх ідеї і мрії в реальність. і ось я глава країни! я повинна дати клятву сотням і тисячам людей, які довірили мені свою долю. на душі моєї радість і захват! саме в цей момент хочеться «переробити» весь світ по-своєму, зробити неможливе можливим. фантазії фантазіями. а хотілося б сказати і про серйозне. кожен рік парламентом нашої країни приймається безліч законів, але життя в нашій країні складається не дуже благополучно. наприклад, житлово-комунальний питання. населення деяких міст зимує в холодних квартирах з крижаними батареями. так бути не повинно! я зробила б усе, щоб забезпечити порядок у сфері житлово-комунальних послуг. краще вести результативну боротьбу з хабарництвом, намагатися підвищити стипендію студентам, збільшити дитячу , знизити рівень безробіття в малих і середніх містах нашої країни, поліпшити умови служби в армії. отже, і на федеральному, і на регіональному, і на муніципальному рівнях керівникам слід працювати так, щоб люди відчували результати їх праці.

твірна основа слова найтепліший - тепло+ префікс най + суфікс-іш. спосіб творення слова суфіксально префіксальний