план i. мої міркування перед вибором. ii. мої життєві орієнтири. 1. моє ставлення до життєвого досвіду батьків. 2. вплив дитячих масових організацій на подальший життєвий вибір. 3. не бути знаряддям чужої волі. 4. моє ставлення до молодіжного руху.ііі. не стояти осторонь від життя. говорячи про молодіжний рух в україні, я повсякчас ніби ставлю себе перед вибором, до якої організації приєднатися. і в той же час розмірковую, чи потрібно це мені. у роки юності моїх батьків існувала лише одна молодіжна організація — комсомол. мої батьки були комсомольськими активістами, проте це аж ніяк не їм у подальшому житті. змінився суспільний устрій — змінилось і ставлення до комсомолу. мої батьки дуже тепло згадують свої комсомольські роки, адже це були роки їхньої юності. комсомол виховував у них активну життєву позицію, проте це ніяк не відбилося на матеріальному забезпеченні нашої сім’ї. ус е життя мої батьки важко працюють, хоча і не завжди отримують за це заробітну плату. вони звичайні виробничники, чесні і порядні люди, але зараз цього замало. їх, звичайно, поважають на роботі, але повагою ситий не будеш. мені хочеться жити краще, ніж вони. я хочу добре вдягатися, мати хорошу машину, бо впевнений, що автомобіль — це не розкіш, а засіб пересування. але як досягти усього цього? чи потрібні для цього молодіжні організації, якщо вони аж ніяк не орієнтують у житті? кілька років тому я перебував у дитячій організації скаутів, але мені там не . крім звичайних життєвих навичок, які одержує скаут, статут організації вимагає повного підкорення волі дорослих начальників, навіть тоді, коли начальник у чомусь помиляється. мене не лякає сувора дисципліна, бо я мрію стати військовим, але не хочу бути сліпим знаряддям чиєїсь волі. зараз існує багато молодіжних організацій, посилилась участь молоді у всіляких партіях, проте я не впевнений, що це потрібно самій молоді. іноді лідери цих самих партій, спираючись на молодь, досягають численних голосів на виборах, але потім нічого не роблять ні для своїх виборців, ні для кого іншого. мене більше приваблює молодіжний рух в цілому, як от: «молодь проти сніду», «молодь проти ядерного озброєння», екологічний рух. проте я не впевнений, що для цього необхідно кудись вступати. мені здається, що для цього достатньо бути порядною людиною, бути громадянином. і якщо кожний із моїх ровесників відчує свою відповідальність за долю держави, за долю майбутніх поколінь, за долю людства, тоді і не буде у нас ні війн, ні чорнобилів. і це не високі фрази. це усвідомлення своєї причетності до світу, а значить, до життя.
Популярные вопросы