земля – колиска людства. вона носить на собі океани, хмари та їхні тіні, розкривається джерелами, пускає в небеса птахів, вбирає в себе всі сніги й дощі, дає всьому життя. наше спільне щастя – жити на планеті земля, у цьому дивосвіті природи, спілкуватися з нею. її краса не може не бентежити душу.
на порозі ххі століття екологічні проблеми набули статусу . зямля, що живить нас, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку п’ємо, щорічно зазнають величезної шкоди від необдуманих дій людства. це призводить до порушення екологічної рівноваги, що складалася протягом тривалого часу і спричинює появу екологічної кризи, небезпечної для людей і довкілля.
Спасибо
Ответ дал: Гость
опинитися просто з неба-неочікувано, намокнути до останьої нитки-повністю, кинутися з усіх ніг-швидко, не мати кінця-краю-безкінечно, йти як не своїми ногами-незручно, спати без задніх ніг-міцно, жити на широку ногу-розкішно.
Ответ дал: Гость
нещасна,неправдива людина,що добровильно й легко зрикаеться ридной мови.щаслива,праведна людина,що в радости и гори будуе слово своей земли.цуратися мову ,звичай ридного краю,його людей-означае скаличити свою душу,зрадити самого себе.а людина що втратла себе-уже не людина.вона не може ани плидно працювати,ани повноцинно розвиватися.така людина,немов уражена смертельною заразною хворобою,-уси вид ней намагаються знаходитись подали вид ней,бо разом з нею бути неприемно.нещасни,прокляти батько й мати.що народжують перевертнив.видцуратися ридной мови означало позбутися закодованих у ний добра.правди.чести,щирости.зрикшись цих якостей,людина втратила б не лише кровни звьязки з народом але й власний моральний коринь.
Популярные вопросы