де не глянь скрізь жовкне листя на дерева і падає на стомлену землю.світить та вже не так гріє сонце.відчувається в повітрі немов нові та все ж знайомі запахи. все навкруги готується до чогось. особливо помітно це по дерева. кожне одягло якись містично прекрасний плащ. на різний смак тут і червоні і жовті і коричневі зустрічаються. відразу стає зрозуміло-«а сонце вєе прмийшла»
Спасибо
Ответ дал: Гость
росла в місті горобинка.вона була дуже добра і щедра. кожного року деревце віддавало свої ягідки не тільки дітям, а ще й маленьким пташкам: горобцям, голубам. горобинка дуже любила пташок.а вони у відповідь зігрівали її взимку розносили її насіння далеко у нові краї
Популярные вопросы