Власне висловлення на тему "не рухатися вперед означає йти назад"

скільки існує народна творчість, стільки існує пісня. вона скрізь: в журбі і в радості,   на весіллі і на похованні.

у журбі люди співали завжди. мати- над колискою дитини, щоб заспокоїти та прогнати нічні жахіття. кріпаки співали, виливаючи весь біль та ненависть до панів. дівчата та парубки - від розчарування та самотності.

коли не можливо сказати, залишається тільки співати. з піснею горе стає хоч трохи, але легшим, в очах розвиднюється. вона ніби заколисує журбу. бо розумієш, що ти не один. автор пісні пережив таке, що і ти.

важко було б пережити самотність і печаль без пісні.

моя улюблена пора року це весна. весною все на землі пробуджуеться до нового життя. розтає сніг, з"являється молода зелена травичка. на деревах і кущах розпускаються листочки. весною весело співають струмочки, на всі голоси прославляють прихід весни пернаті музиканти: шпаки, граки, лелеки. вони починають вити гнізда, готувати житло для майбутніх пташенят. повітря наповнюється духмяним запахом рослин. я люблю спостерігати за весняною природою.