Моє ставлення до маруси богуславки міні твір

Умарусі богуславки була схожа доля з роксоланою. моє ставлення до марусі богуславки позитивне, адже не дивлячись на те, що вона пережила ,не втратила людяності і співчуття до людей.маруся, отримавши ключі від замку і темниці, звільнила з полону своїх земляків. це свідчить про її доброту і сміливість, саме такі люди мені імпонують, я вважаю їх чесними та мудрими.

Моя стара лялька. до цих пір я граюся цією іграшкою. коли я була ще маленька, моя бабуся з чорного трикотажу пошила мені ляльку-негритянку. лялька м"якенька та ніжна на дотик, тому що всередині у неї такий матеріал, яким набивають подушки. я назвала її мері. мері - невелика, сантиметрів тридцять у висоту. у неї чудові сині очі, які бабуся вправно вишила, та яскравий червоний ротик. вона привітно усміхається, і ця усмішка помітна здалеку. у мері багато суконь, є спіднички, блузки, кофтинки, джинси і навіть шорти. це все зробили ми з бабусею разом - так вона вчила мене шити. найбільше мені подобається її "весільне вбрання": сніжно-біла суконька з капелюшком, вигадливо прикрашеним різнокольоровими стрічками та бусинами.  я вже ніби виросла з того віку, коли дівчатка граються з ляльками, але полюбляю інколи сісти за швейну машинку та порадувати себе й мері обновкою.