Діалог на тему "чи можуть електронні носії інформації витіснити друковану книжку"

татку, привіт! що робиш?

привіт, доню! я читаю книгу про мореплавство.

таку, ти що не знаєшь? вже ніхто не читає книг! бо у нас є телефони!

донечко, повір читати книгу набагато цікавіше, ніж телефон!

добре, татку, я зрозуміла!

н. обличчя,   питання, дружба                                                                                     р. обличчя, питання, дружби                                                                                       д. обличчу, питанню, дружбі                                                                                       з. обличчя, питання, дружбу                                                                                       о.обличчям, питанням, дружбою                                                                               м.(на) обличчі, питанні, дружбі                                                                                   кл.обличчя, питання, дружбо                                                           

людське неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

люди, їх мі усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у цій пісні «червоне - то любов, а чорне - то журба»

бо й справді, кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим.