Діалог на тему розмова вчителя і учня на уроці

  , кто не сделал ? - спросил учитель на уроке. - я не сделал, мария ивановна, - поднял руку петя. - почему ты не сделал ? - я забыл, - стыдливо ответил петя. - садись! больше не забывай. сейчас пойдешь отвечать к доске!

яби ми змогли б об"єднатися в одну родину, то , вважаю, всі наші проблеми стали би не такими вже й складними. керівники піклувались би про своїх підлеглих. лікарі боролись би за життя кожного хворого. нужденність зникла би, не було б безхатніх та сиріт. 

чи може спати спокійно хтось у родині, коли слабий та немічний плаче? й втомлений чи зайнятий будеш, та вирушиш на . чи зможеш істи, коли поряд стоїть голодна людина?   так, було б гарно, яби українці стали однією родиною. але поки це неможливо, треба кожному робити те, що він розуміє й може. треба об"єднуватися всім , хто вже небайдужий. 

      скласти твір-міркування про те, чому я люблю батьківщину, пропоную так:       батьківщина - це місце, де я народився і виріс. чому я люблю свою батьківщину? в україні мені все рідне: люди, мова, місця. тут проходить моє дитинство - найкращі роки. саме в україні живуть мої близькі люди: мама та тато, бабусі з дідусями, друзі. українська - моя рідна співоча мова. на моїй батьківщині все особливе, рідне, близьке. моя україна дуже затишна. вона чарує всіх своєю різноманітністю: морями, горами, річками, озерами, полями. я пишаюсь тим, що я - українець. а коли я підросту, то хочу своїй країні стати сильнішою та прекраснішою. тож бережімо рідні місця і не забуваймо батьківщину, адже вона в нас одна.